Удари по складах: якою має бути нова політика підтримки бізнесу

Керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка у своєму аналізі наголошує, що нинішня модель державної допомоги, орієнтована на відбудову зруйнованих об'єктів, не враховує головного — втрати кваліфікованих кадрів. Відновлений за рік склад не поверне фахівця, який за цей час виїхав або змінив професію. Тому першочерговим кроком має стати швидкий протокол роботи з людьми, які залишилися без роботи через обстріли.

Експерт пропонує, щоб Державна служба зайнятості вже в перші дні після атаки отримувала від компанії перелік професій і зіставляла його з вакансіями в радіусі реального щоденного доїзду, а не лише в межах області. Там, де робота є за 40–60 кілометрів, варто компенсувати проїзд, підтримувати корпоративні шатли або короткострокову релокацію. Для бюджету це вигідніше, ніж виплати з безробіття та втрата податкових надходжень.

Другим напрямом, на думку Крупки, має стати адресна фінансова допомога бізнесу на час відбудови, але з чіткою прив'язкою до збереження зайнятості. Йдеться про тимчасову часткову компенсацію зарплат або оплати простою для компаній, що планують відновлення. Така підтримка, за словами автора, має бути обмеженою в часі, залежати від підтвердженого воєнного пошкодження і припинятися після повернення до нормальної роботи, щоб не перетворитися на постійну субсидію.

Окремо експерт наголошує на необхідності системного резервування складських площ. Уряд уже анонсував кредитну підтримку, децентралізацію міжнародної логістики, страхування воєнних ризиків і доступ до державних приміщень для розосередження потужностей. Ці ініціативи, за його словами, варто перетворити на постійну систему з цифровим каталогом придатних майданчиків і типовими швидкими договорами оренди.

Крупка також пропонує запровадити окремий державний облік робочих місць, втрачених через російські удари по інфраструктурі. Така статистика дозволила б точніше спрямовувати кредити, страхові програми та перенавчання туди, де атака справді призводить до довготривалого безробіття. Водночас експерт зазначає, що звільнення не є автоматичною реакцією кожної компанії: масштаб ризику залежить від фінансової стійкості підприємства. Тож бізнесу варто завчасно формувати резерви, систему переведення кадрів і механізми використання державної підтримки.