Хусити контролюють Баб-ель-Мандеб: що це змінює для світової торгівлі та України

Контроль над Баб-ель-Мандебською протокою — один із найважливіших торгових шляхів планети. Через неї проходить близько 15% світового морського трафіку та 25–30% контейнерних перевезень. За оцінкою заступника директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова, цей важіль навіть потужніший за контроль над Ормузькою протокою. Саме тому взяття під контроль портового міста Моха 10 вересня 2026 року після кількох днів боїв із силами, лояльними міжнародно визнаному уряду Ємену, має наслідки далеко за межами країни.

Данилов в інтерв'ю Radio NV звертає увагу: попри те, що посилення хуситів об'єктивно грає на користь Ірану, угруповання переслідує й власні цілі. Публічно воно заявляє про війну із Саудівською Аравією, США та Ізраїлем, але реальні інтереси, за словами експерта, інші. «Якщо говорити про інтереси, а не про публічні позиції, то це, безперечно, гроші та встановлення стійкої влади над більшою частиною Ємену або над усім Єменом. Тобто хусити прагнуть перетворитися з повстанської групи на повноцінну владу, яка матиме власні ресурси. Баб-ель-Мандебська протока може стати одним із джерел надходжень — як для особистого збагачення, так і для підтримки всієї структури», — пояснив він. Експерт також припускає, що в плануванні операції могли брати участь офіцери Корпусу вартових ісламської революції.

Наступного дня після захоплення Мохи дрони вдарили по насосних станціях трубопроводу Схід-Захід у Саудівській Аравії, і королівство зупинило його роботу. Супутникові знімки зафіксували серйозні пошкодження від пожежі на одному з об'єктів. Ер-Ріяд поклав відповідальність на безпілотники, що зайшли з боку Іраку, і заявив, що утримається від відповіді, аби дати іракському уряду «можливість вжити необхідних заходів». Ще в липні Саудівська Аравія та США звинувачували підтримувані Іраном воєнізовані формування з Іраку в атаках на саудівські нафтові об'єкти, а регіональні джерела казали агентству АР, що хусити допомагали цим силам планувати удари.

Економічний ефект не забарився: 14 вересня після чергових ударів хуситів, їхнього просування в Ємені та атак Ірану на судна в Перській затоці нафта подорожчала більш ніж на 3% і знову перетнула позначку $100 за барель. Для України та інших імпортерів це означає дорожче пальне й додатковий тиск на транспортні витрати. Показово, що Саудівська Аравія звернулася по допомогу до Китаю, і той приватно закликав Тегеран стримати хуситів — тобто вплив на угруповання вже не виглядає як суто іранський інструмент, а перетворюється на окремий чинник регіональної політики.

Підсумок: хусити намагаються закріпитися як самостійна сила з власними доходами й територією, а контроль над Баб-ель-Мандебом дає їм для цього і ресурс, і важіль. Для світу це означає дорожчу логістику та вищі ціни на енергоносії, а для регіону — подальшу нестабільність, у якій Саудівська Аравія поки що обирає стриманість.