Зима 2026: чому головний ризик — не брак світла, а ППО

За даними лондонського Центру інформаційної стійкості, з початку 2026 року Росія випустила по Україні 522 балістичні ракети, і близько 70% з них досягли цілей. Якщо протиповітряна оборона не зможе забезпечити належний захист, під удар потраплять теплові електростанції та інші об'єкти генерації, відновити які до морозів практично неможливо.

Водночас підготовка до сезону триває активніше, ніж у попередні роки. До початку опалювального сезону планується повернути в роботу ще 6–6,5 ГВт потужностей завдяки завершенню ремонтів і запуску нових об'єктів розподіленої генерації. У підсумку країна може мати близько 18 ГВт доступної потужності — приблизно стільки ж електроенергії споживається взимку в морозну погоду. Додатково Україна здатна імпортувати до 2,1 ГВт із країн ЄС.

Значний поступ відбувся й у розвитку розподіленої генерації. На кінець липня вже працює близько 1,8 ГВт газових установок, ще понад 530 МВт перебувають у стадії будівництва, а потужність систем накопичення електроенергії перевищила 600 МВт. Такі невеликі станції вважаються стійкішими до атак, оскільки їх складніше вивести з ладу одночасно.

Однак навіть за таких умов вирішальним залишається стан протиповітряної оборони. Особливо вразливі великі міста: майже 70% теплопостачання Києва забезпечують лише три великі теплоелектроцентралі, і швидко замінити їх у разі серйозних пошкоджень не вдасться. Саме тому наприкінці липня президент Володимир Зеленський звернувся до Дональда Трампа з проханням передати 300 ракет-перехоплювачів Patriot, оскільки українські запаси майже вичерпані. Трамп пообіцяв спробувати допомогти, хоча визнав, що США самі відчувають дефіцит цих ракет.

Підсумок: успіх зимового періоду залежатиме не від кількості відремонтованих потужностей, а від того, чи зможе Україна захистити їх від масованих обстрілів. Без достатньої кількості перехоплювачів навіть найкраща підготовка може виявитися недостатньою.