O OpinionАналітика та думки про Україну

Світ перебудовує нафтовий ринок: що означає втрата близькосхідних маршрутів

·430 слівредакція
Світ перебудовує нафтовий ринок: що означає втрата близькосхідних маршрутів

Перекриття Ормузької та Баб-ель-Мандебської проток змушує світ шукати нафту поза Близьким Сходом. За пів року карта постачань може змінитися до невпізнаваності.

Близький Схід перестає бути безальтернативним джерелом нафти для світового ринку. Такий висновок випливає з оцінки заступника директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова, який в ефірі Radio NV описав, як перекриття ключових морських шляхів змінює глобальну торгівлю енергоносіями.

За його словами, якби не блокада Баб-ель-Мандебської протоки, ціни на нафту залишалися б у коридорі 85–100 доларів за барель, що склався від кінця лютого після початку іранської кампанії. Додаткове перекриття Баб-ель-Мандебу зупинило вивезення нафти через порт Янбу — це близько 5–7 мільйонів барелів на добу, які раніше йшли саудівським нафтопроводом, свого часу другорядним і побудованим про всяк випадок. Тепер, за словами експерта, світ перебудовуватиметься ще активніше, а інші нафтовидобувні країни поступово заміщуватимуть близькосхідну сировину.

Данилов звертає увагу й на інший бік ситуації: Іран, перекриваючи Ормузьку протоку для інших, фактично заблокував її і для себе. «Уже понад 60 днів жоден танкер з іранською нафтою не вийшов з порту (через блокаду США — ред.) і нафту не було продано. Економічна ситуація [в Ірані] жахлива й найближчим часом стрімко погіршуватиметься», — зазначив він. Це означає, що тиск на іранську економіку зростатиме незалежно від того, як довго триватиме блокада судноплавства.

Фон цих процесів — різка ескалація навколо Червоного моря та Перської затоки. 10 вересня 2026 року єменські хусити встановили контроль над портовим містом Моха на узбережжі Червоного моря поблизу Баб-ель-Мандебу, захопивши його після кількох днів боїв із силами, союзними міжнародно визнаному уряду Ємену, який підтримує Саудівська Аравія. Наступного дня дрони вдарили по насосних станціях біля трубопроводу Схід-Захід у Саудівській Аравії, і королівство призупинило його роботу; супутникові знімки зафіксували значні пошкодження від пожежі на одному з об'єктів. МЗС Саудівської Аравії поклало відповідальність на безпілотники, що атакували з боку Іраку, і заявило, що не відповідатиме, аби дати іракському уряду можливість вжити заходів. Ще в липні Саудівська Аравія та США звинувачували підтримувані Іраном воєнізовані формування в Іраку в дронових атаках на саудівські нафтові об'єкти, а регіональні джерела повідомляли, що хусити допомагали цим силам планувати удари. 14 вересня після нових атак ціни на нафту підскочили більш ніж на 3% і знову перевищили 100 доларів за барель. За даними Reuters, після звернення Саудівської Аравії Китай приватно закликав Тегеран допомогти стримати хуситів.

Для України та інших країн, залежних від імпорту пального, наслідки подвійні: з одного боку, дорожча нафта тисне на ціни й транспорт, з іншого — перерозподіл ринків відкриває нові можливості для постачальників поза зоною конфлікту. Як зауважив Данилов, ще рік тому такий сценарій здавався неможливим, але світ вчиться жити без близькосхідної нафти. «Думаю, за пів року ми побачимо зовсім іншу карту розподілу ринків між тими, хто видобуває нафту», — підсумував експерт.

Читайте також