Фармринок України 2027: зростання в грошах, падіння в упаковках і дефіцит людей

Наприкінці року галузь традиційно формує бюджети на наступний період, і цього разу планування ускладнює те, що ключові показники можуть змінюватися кілька разів протягом року. Про це йшлося під час конференції «ФАРМБЮДЖЕТ 2027», де експерти окреслили, як макроекономічні, демографічні та поведінкові зміни впливатимуть на фармацевтичний сектор.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, світовий ВВП зросте на 3,0% у 2026 році та на 3,4% у 2027-му, але темпи суттєво різнитимуться за регіонами: розвинені економіки демонструватимуть помірні 1,8–1,9%, тоді як ринки, що розвиваються, — 3,8–4,5%, переважно завдяки Китаю та Індії. Для України головним джерелом невизначеності залишається війна, а також міграція, валютний курс, енергетичні ризики, доходи населення та регуляторні зміни. Тому замість одного «точного» прогнозу експерти пропонують сценарний підхід. За представленими оцінками, у 2026 році зростання українського фармринку в грошовому вираженні очікується в межах 3–8%, а у 2027-му — близько 4–11% залежно від сценарію.

Поточна динаміка ринку неоднорідна. За підсумками семи місяців 2026 року сумарне споживання ліків у роздрібному та госпітальному сегментах зросло в гривні на 5%, але в натуральному вираженні скоротилося на 4%. Госпітальний сегмент виглядає значно краще: приріст у грошах становив +34%. У роздрібі за вісім місяців аптечні продажі додали 3% у гривні, проте втратили 2,5% у доларовому еквіваленті та 5,1% в упаковках. Головна причина — скорочення доступного для ринку населення, яке експерти оцінюють приблизно у 29 млн осіб. «Втрата наявного населення — це найбільша проблема нашого фармацевтичного ринку, тому що у нас ринок кінцевого споживача», — наголосив виконавчий директор Proxima Research International Сергій Іщенко. Водночас останні тижні показали прискорення до +7,1%, що дає шанс на кращий результат за підсумками року.

Окремо експерти зупинилися на наслідках російської атаки 3 вересня на логістичний комплекс «БІОКОН». Попри масштабні втрати, підстав очікувати дефіциту ліків немає, хоча інформаційна хвиля спричинила короткочасний сплеск попиту: 4 вересня кінцеве споживання зросло на 25% порівняно з відповідним днем попереднього року, але вже наступного тижня панічні настрої почали спадати. Запасів в аптеках зазвичай вистачає на 1–2 місяці, а на дистриб'юторській ланці — від трьох місяців до пів року. Прогноз роздрібного ринку через цю ситуацію не переглядали.

Серед довгострокових тенденцій — зростання частки рецептурних препаратів, що свідчить про здоровішу модель споживання, та насичення e-commerce: на початку 2026 року на онлайн-бронювання припадало близько 28% і далі ця частка суттєво не збільшувалася. Триває консолідація аптечного сегмента: з 2025 року кількість аптечних точок скоротилася більш ніж на 300, але найбільші мережі нарощують присутність швидше за ринок. Позитивним фактором залишається реімбурсація: за сім місяців 2026-го програма «Доступні ліки» виконана приблизно на 7 млрд грн із передбачених на рік 8,7 млрд грн, що порушує питання про додаткове фінансування. Аналіз показує, що розширення програми не просто перерозподіляє споживання, а збільшує загальний обсяг лікування пацієнтів.

Змінюється і сам споживач. За даними Kantar Ukraine, майже 70% українців відчувають хронічний стрес, а витрати на здоров'я зросли в середньому на 11%. Людей характеризують три стани — втома, тривога та надія, причому близько половини визнають потребу змінювати спосіб життя: більше уваги сну, психічному здоров'ю, фізичній активності. Для брендів це означає, що функціональної користі продукту вже недостатньо — потрібні досвід, підтримка в досягненні мети та чесність: 79% споживачів довіряють чесним брендам, а 80% очікують реклами без перебільшень.

Змінюються й канали пошуку інформації про здоров'я. Смартфон став основним екраном для 89% опитаних віком 18–60 років. Консультація лікаря чи фармацевта залишається першим джерелом (34%), Google — другим (30%), але вже близько чверті респондентів звертаються з такими питаннями до ChatGPT, Gemini та інших ШІ-інструментів. При виборі препарату рекомендація лікаря залишається найвагомішою, а для молодої аудиторії помітну роль відіграє фармацевт.

Нарешті, кадровий дефіцит експерти розглядають не як проблему HR, а як безпосереднє обмеження для зростання. Традиційна модель «більше бізнесу — більше людей» втрачає життєздатність, тож на перший план виходять продуктивність, автоматизація, штучний інтелект і перенавчання персоналу. За даними Deloitte, лише 20% керівників life sciences-компаній повідомляють про повномасштабне впровадження ШІ, 11% мають прогнозне лабораторне середовище в R&D, а менш ніж 10% бачать суттєву віддачу від таких інвестицій. «Зростання без пропорційного збільшення кількості людей — це вже не виняток, а стратегія», — підсумувала незалежна консультантка зі стратегічного розвитку систем охорони здоров'я Катерина Островська.

Отже, нова реальність для галузі виглядає так: ринок зростатиме у грошах, але фізичне споживання стримуватиме демографія. Споживач стає втомленішим, тривожнішим і вимогливішим до чесності брендів, а брак людей змушує бізнес переходити від екстенсивної моделі до ставки на продуктивність і технології.