O OpinionАналітика та думки про Україну

Шахеди тримаються кордону з Білоруссю: що стоїть за цим маршрутом

·352 слівредакція
Шахеди тримаються кордону з Білоруссю: що стоїть за цим маршрутом

Російські дрони не керуються онлайн через Білорусь, але використовують білоруські мобільні мережі для передачі службових даних. Це впливає на те, як працює українська протиповітряна оборона.

Позаштатний радник президента з технологічних питань Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш, пояснив в інтерв'ю Radio NV, як російські дрони взаємодіють з білоруською інфраструктурою. За його словами, сьогодні не йдеться про те, що Росія керує шахедами з території Білорусі. Натомість спостерігається інша картина: і реактивні, і звичайні дрони тримаються поблизу білоруського кордону.

«Зараз не можна сказати, що Росія використовує якось Білорусь. У мене є таке спостереження, я вже писав про те, що якщо ми побачимо і подивимося рух реактивних шахедів і звичайних шахедів, то вони тримаються біля кордону з Білоруссю. І я зробив такий висновок: мабуть, шахеди мають зв'язок з комерційними LTE-мережами Білорусі», — розповів експерт.

Механізм, за його версією, доволі простий. У кожному російському дроні встановлена сім-карта російського мобільного оператора, а ці картки мають роумінг з Білоруссю. Саме тому, як зазначає Бескрестнов, шахеди тримаються ближче до кордону — щоб мати доступ до LTE-зв'язку з комерційними мережами сусідньої країни.

Важливо розуміти різницю між керуванням і передачею даних. За словами експерта, це не ті mesh-точки онлайн-керування, які використовувалися раніше. Йдеться про трекінг і службову інформацію: дрон не отримує команд у реальному часі, а надсилає власні дані телеметрії — зокрема про те, де він фіксує роботу РЕБ, а де її немає. «Це також важливо для Росії, вони це використовують для того, щоб будувати коридори. Вони аналізують, як у них літають шахеди. Тобто це службова інформація, але там немає керування», — пояснив він.

Отже, білоруські мережі виступають не пунктом управління, а каналом збору розвідувальних даних про українську систему радіоелектронної боротьби. Це дозволяє окупантам прокладати маршрути там, де опір слабший. Бескрестнов додав, що Білорусь могла б обмежити цей роумінг, але наразі не робить цього.

Раніше експерт уже звертав увагу на цю особливість. 8 липня він пояснював, що після вимкнення в Білорусі ретрансляторів російські шахеди почали літати вздовж кордону, адже приблизно на 20 відсотках із них встановлені LTE-модеми, здатні працювати з комерційними мережами сусідньої країни. «Це пояснення, чому час від часу російські шахеди літають дуже вздовж кордону з РБ. Бо в них є доступ до комерційної мережі на дистанцію 20−30 км із нашої території», — зазначав він.

А 30 серпня Флеш оприлюднив маршрут, яким сотні російських реактивних шахедів летіли на Київ. Тоді він акцентував, що вони максимально довго затримуються біля білоруського кордону, і припустив, що за такого польоту LTE-модеми дронів працюють саме з базовими станціями мобільного зв'язку Білорусі.

Що це означає на практиці? По-перше, йдеться не про пряму участь Білорусі в наведенні дронів, а про використання її цивільної інфраструктури зв'язку. По-друге, зібрані дані допомагають Росії шукати слабкі місця в українській обороні та коригувати маршрути. По-третє, здатність Мінська обмежити роумінг означає, що частина проблеми лежить у площині рішень білоруської влади, яка поки що утримується від таких кроків. Для України це додатковий аргумент посилювати не лише фізичний захист неба, а й роботу з радіоелектронної розвідки та протидії каналам передачі даних.

Читайте також