O OpinionАналітика та думки про Україну

Більшість українців вважають Кравченка залежним від інших — опитування

·722 слівредакція
Більшість українців вважають Кравченка залежним від інших — опитування

70% опитаних не довіряють прокуратурі, а 51% переконані, що очільник відомства не є самостійною фігурою. Водночас понад половина респондентів кажуть, що довіряли б більше за умови відкритого конкурсу за участі міжнародних експертів.

Прокуратура залишається одним із найменш популярних інститутів в очах громадян. За результатами опитування, яке Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва проводив разом із КМІС, не довіряють їй 70% респондентів, тоді як довіряють лише 26%. Ще 4% не визначилися з відповіддю. Отже, недовіра переважає довіру приблизно втричі.

Окремо в опитуванні йшлося про Руслана Кравченка, який на момент його проведення ще обіймав посаду генерального прокурора. Залежною фігурою його назвали 51% опитаних, незалежною — 16%. Ще 32% не змогли відповісти, а близько 1% відмовилися коментувати. Соціологи зафіксували помітну різницю за рівнем освіти: серед людей зі середньою освітою або нижчою незалежним генпрокурора вважають 30%, тоді як серед респондентів із вищою освітою — 17%. Відповідно, не вважають його незалежним 71% і 83% опитаних у цих групах. «Позитивна оцінка незалежності Генерального прокурора частіше зустрічається серед мешканців сіл та селищ, а найрідше — серед мешканців обласних центрів і столиці. Водночас у всіх типах поселень переважає думка про залежність фігури генерального прокурора», — зазначили соціологи.

Ставлення до генпрокурора тісно пов'язане з довірою до прокуратури загалом. Серед тих, хто їй не довіряє, 87% не вважають Кравченка незалежним і лише 13% мають протилежну думку. У групі тих, хто прокуратурі довіряє, картина інша: 54% вважають генпрокурора незалежним, а 46% — ні.

Респондентам також запропонували уявити, що генерального та інших прокурорів обирали б на відкритому конкурсі за участі незалежних міжнародних експертів. За такого сценарію більше довіряли б генпрокурору 56% опитаних, менше — лише 4%. Для 34% зміна процедури не вплинула б на рівень довіри, а 6% не визначилися. Схожі цифри й щодо прокуратури загалом: 53% довіряли б їй більше за умови конкурсного відбору, 6% — менше, для 33% це нічого б не змінило, а 8% не дали відповіді. «Таким чином, відкритий конкурсний відбір за участі незалежних міжнародних експертів має значний потенціал для підвищення довіри до генерального прокурора. Водночас для приблизно третини громадян сама зміна процедури відбору не є достатньою для зміни їхнього ставлення до генерального прокурора», — пояснили соціологи.

Опитування на замовлення Центру протидії корупції тривало з 21 серпня по 10 вересня 2026 року. Методом телефонних інтерв'ю опитали 1050 людей віком від 18 років, які живуть на підконтрольних уряду територіях, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,9%, хоча додаткові систематичні відхилення можливі через наслідки російської агресії, зокрема вимушену евакуацію мільйонів громадян.

Ці дані варто читати з огляду на подальші події: 14 вересня Кравченко заявив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, після чого виїхав за кордон із дружиною, а 15 вересня Верховна Рада підтримала його відставку. Заява про підозру прозвучала на тлі протистояння навколо розслідування НАБУ у справі «Карфаген», яке стосується корупційних схем за участю колцентрів і працівників прокуратури. Тож цифри опитування фіксують не лише ставлення до конкретної посади, а й запит на зміну самої процедури відбору прокурорів — питання, яке після відставки генпрокурора лишається відкритим.

Читайте також