Чи може Росія напасти на НАТО після виборів: прогноз данського аналітика

Аналітик Королівського оборонного коледжу Данії Андерс Нільсен припускає, що Кремль після парламентських виборів може оголосити нову хвилю мобілізації та використати частину новобранців для атаки на країну НАТО. Такий крок, на його думку, Москва може здійснити, щоб посіяти паніку на Заході та зменшити підтримку України.
За оцінкою аналітика, напад на одну з країн Альянсу є лише одним із можливих сценаріїв використання мобілізованих, а не підтвердженим планом Кремля. Нільсен раніше окреслював чотири варіанти дій Росії: заморожування війни, зупинка наступу з продовженням далеких ударів, оголошення мобілізації або атака на країну НАТО. Останній варіант, за його словами, мав би на меті підірвати єдність Заходу та змусити союзників скоротити допомогу Києву. Водночас аналітик зазначає, що зараз дедалі більше ознак вказують на те, що Кремль обрав саме мобілізаційний сценарій.
Нільсен наголошує, що країнам НАТО необхідно серйозно розглядати таку можливість і бути готовими до неї. Він прогнозує, що приховану мобілізацію Росія може провести одразу після виборів до парламенту, які заплановані на 18–20 вересня. Попри те, що вибори в Росії не є чесними, вони виконують функцію церемоніальної легітимації влади, тому до їх завершення жодних різких кроків очікувати не варто. Реалістичну чисельність новобранців аналітик оцінює у 200–400 тисяч осіб, вважаючи розмови про мобілізацію мільйона необґрунтованими через важкі наслідки для російської економіки.
Серед індикаторів підготовки до нової хвилі Нільсен називає зміну динаміки на полі бою, публічні заяви російських чиновників про мобілізацію, зручне вікно після виборів, дедалі агресивніший примусовий рекрутинг, а також активну розбудову інфраструктури для проведення мобілізації, усунення бюрократичних перешкод і навчання працівників військкоматів.
Масштаб можливої мобілізації аналітик порівнює з осінню 2022 року, коли Росія вже вдавалася до подібного кроку. Тоді це допомогло стабілізувати фронт, і повторення такого сценарію може вплинути на перебіг бойових дій у 2027 році, хоча кардинально змінити стратегічну ситуацію навряд чи зможе. Водночас Росія роками веде проти НАТО так звану війну нижче порогу 5-ї статті, використовуючи диверсії, дронові та кібератаки для розмивання межі між миром і війною. Така тактика спрямована на те, щоб у Альянсі не було консенсусу щодо відповіді, що, на думку Москви, може послабити НАТО зсередини.
Читайте також
Ще в розділі «Війна»
- Вересень в Україні може бути теплішим за норму: що кажуть моделі
- Полювання на "Іскандери": чому Україна покладається на дрони
- Напад на військових ТЦК у Нововолинську: суд призначив психіатричну експертизу підозрюваному
- Північнокорейські війська: куди Росія може їх кинути
- Удари по логістиці РФ: чому час обрано напередодні політичного сезону






