КНДР відпрацьовує обхід Patriot: що означає новий пуск KN-23 для України

20 вересня 2026 року КНДР здійснила чергові випробувальні пуски балістичних ракет типу KN-23. Перша ракета пройшла 440 кілометрів, піднявшись на висоту 60 кілометрів, друга — подолала 590 кілометрів із висотою траєкторії 70 кілометрів. Для цього типу озброєнь такі показники нетипові: раніше дальність пусків сягала 690 кілометрів, а максимальна висота коливалася в межах від 37 до 60 кілометрів. Винятком стало випробування 12 серпня 2026 року, коли невідома модифікація KN-23 піднялася на 90 кілометрів при дальності 690 кілометрів.

Аналітики Janes припускають, що зміна профілю польоту може вказувати на модернізацію ракети — оновлену траєкторію або зміни в бойовій частині. Мета таких експериментів, імовірно, полягає в тому, щоб ускладнити перехоплення західними комплексами ППО, зокрема американськими Patriot. Пуски вже привернули увагу відповідних структур Японії та Південної Кореї, які фіксують зростання ракетної загрози в Тихоокеанському регіоні.

Важливий контекст — походження цих технологій. За дослідженням аналітичного центру RUSI від 2024 року, КНДР виготовляє для KN-23 лише металевий корпус, тоді як решта компонентів, технологій і креслень надходить із Росії. Військовослужбовець 413 полку СБС «Рейд» та експерт Defense Express Іван Киричевський підсумував, що це підтверджує концепцію, за якою північнокорейський військово-промисловий комплекс фактично працює як філіал російського ВПК.

Для України ці випробування мають цілком практичне значення. Росія вже застосовує KN-23 під час ударів по українських містах, а аналіз уламків дозволив фахівцям встановити особливості конструкції та обладнання цих ракет. Бойове застосування дає Пхеньяну те, чого не дасть жоден полігон: у серпні було зафіксовано випадок, коли KN-23, випущена росіянами поблизу Кривого Рогу, відхилилася від цілі приблизно на 15 кілометрів. За даними української розвідки, КНДР у такий спосіб отримує змогу аналізувати результати реальних пусків по Україні. 30 липня Росія, ймовірно, знову застосувала ці ракети під час масованої атаки. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат окремо наголошував на складності перехоплення балістики.

Показовим є і те, що наприкінці серпня з'явилася інформація про запит Москви на новіші північнокорейські ракети KN-30: за даними української розвідки, йшлося про 120 балістичних ракет, шість пускових установок та окремий ракетний підрозділ. Передачу KN-30 на той момент не підтвердили, але сам інтерес Кремля до нових озброєнь із Пхеньяна свідчить про масштаб цього партнерства.

Підсумок простий: будь-які зміни дальності, точності, бойового оснащення чи профілю польоту північнокорейських ракет з часом можуть проявитися і на українському напрямку. Тому випробування KN-23 варто читати не як далеку новину з Корейського півострова, а як сигнал про те, проти чого доведеться працювати українській протиповітряній та протиракетній обороні.