Удари по вокзалах і АЗС: експерт пояснив, на що розраховує Кремль

Про це йдеться в поясненні експерта Гетьмана, який вважає такі удари складовою продуманої стратегії. Її мета, за його словами, — викликати страх і паніку серед цивільних та схилити громадян до вимог припинити війну за будь-яку ціну.

«Це продумана стратегія. Це тиск на цивільне населення для того, щоб посіяти паніку, щоб змусити наших громадян тиснути на владу, аби вона підписала мир на будь-яких умовах», — наводить його слова джерело. Паралельно, на думку експерта, може зростати й інформаційний тиск: поширення тез про «партію війни» та «партію миру», заклики домовлятися з Москвою незалежно від умов. Гетьман порівнює це з облогою фортеці: «Якщо почати активно агітувати населення всередині якоїсь фортеці, то краще, щоб громадяни самі відкрили ворота для ворожих військ, ніж штурмувати цю фортецю».

Окремо експерт попереджає про спроби розхитувати ситуацію зсередини через агентів впливу та поширювачів вигідних Кремлю тез. Він прогнозує, що закликів до переговорів «на будь-яких умовах» стане більше, і розглядає це як частину загальної стратегії тиску. Водночас Гетьман вважає, що бажаного результату така тактика Росії не дасть.

Що стоїть за вибором цілей, видно з масованої атаки на Київ 23 вересня. Тоді в столиці неодноразово лунали сирени й вибухи, у кількох районах зафіксували влучання. Загинули двоє людей, ще 25 дістали поранення. Під удар потрапила залізнична інфраструктура: влучання зафіксували поблизу Центрального залізничного вокзалу, хоча в «Укрзалізниці» повідомили, що сам вокзал і станція «Дарниця» не пошкоджені. Дрони також атакували АЗС у двох районах міста, зокрема об'єкт UKRNAFTA, і фармацевтичний завод «Дарниця» — там загиблих серед працівників немає. У Солом'янському районі уламки збитих цілей упали між житловими будинками, а в Голосіївському безпілотник влучив у бізнес-центр, спричинивши руйнування та пожежу.

Коли інтенсивність таких ударів може знизитися, експерт пов'язує з посиленням української протиповітряної оборони. За його словами, йдеться про більше засобів протидії балістичним ракетам і реактивним дронам, а також про розвиток власних далекобійних спроможностей. Нині Москва розраховує на перевагу в балістиці та дефіцит відповідного ППО в України. «Коли в нас це з'явиться, то цілком можливо, що несподівано росіяни захочуть сісти за стіл перемовин», — підсумував Гетьман.

Отже, вибір цілей — вокзали, заправки, торгові центри, житлові квартали — має для Кремля подвійне призначення: завдати болю тут і зараз і створити фон, на якому суспільство саме проситиме поступок. Протидія такій логіці лежить у двох площинах: здатність перехоплювати те, що летить, і стійкість до того, що всередині суспільства намагаються розхитати.