Росія може накопичувати балістику та «Шахеди» до зими: що це означає

Про можливість нового накопичення ударних засобів авіаційний експерт Богдан Долінце розповів в ефірі, оцінюючи поточні темпи російського виробництва. За його словами, запас реактивних дронів зараз накопичувати складно, а от із балістикою та звичайними «Шахедами» з бензиновим двигуном ситуація інша.

Ключова причина — різниця між тим, скільки Росія виробляє і скільки витрачає. «Ворог в місяць запускає не більше 2,5-3 тисяч одиниць, а виробничі спроможності можуть перевищувати 3 тисячі одиниць. Тому може бути складування саме цього виробу», — пояснив Долінце. Щодо реактивних ударних засобів ознак накопичення наразі немає — частину з них було використано ще в серпні, за різними оцінками, від 1,5 до 2 тисяч одиниць. Імовірне складування могло початися ще з початку літа.

Окрема лінія — балістичні ракети. Росія застосовує їх менше, ніж раніше, а виробничі потужності дозволяють випускати 50-70 таких ракет щомісяця. Якщо вони не йдуть у бій, то потрапляють на склади. «Росія може накопичувати саме ракети, використовуючи все частіше реактивні та звичайні ударні дрони, готуючись до зимової кампанії по ударах по українській енергетиці саме із застосуванням балістичних видів озброєння», — зазначив експерт.

Додатковий ресурс для Кремля — постачання з Північної Кореї, яка є одним із ключових постачальників артилерійських боєприпасів і передає балістичне озброєння. У відповідь Росія може ділитися технологіями, зокрема для виробництва «Шахедів» чи «Геранів», щоб масштабувати їх випуск на території, недосяжній для українських ударів, і водночас посилювати спроможності КНДР.

Що це означає для України. Якщо запаси справді накопичуються, то головний ризик припадає на холодний сезон, коли удари по енергетиці відчутніші для цивільного населення: відключення світла й тепла, навантаження на лікарні та критичну інфраструктуру. Балістика ускладнює перехоплення через швидкість і малий час підльоту, тож навіть за наявності засобів ППО частина цілей може досягати об'єктів. Водночас нинішні атаки вже показують масштаб наслідків: у ніч проти 22 вересня росіяни били дронами й балістикою по регіонах, зокрема по промислових підприємствах Дніпра, Кривого Рогу та Павлограда, а в Києві влучання в житлову п'ятиповерхівку призвело до загоряння в підвалі та руйнувань на першому поверсі — рятувальники вивели 15 людей, четверо постраждали, троє з них госпіталізовані. У Чернігівській області без світла залишилися понад 100 тисяч споживачів.

Підсумок: поки що йдеться про оцінки та ймовірні сценарії, а не про підтверджені дані розвідки. Але логіка проста — якщо виробництво перевищує витрати, надлишок осідає на складах. Для людей це означає потребу готуватися до складнішої зими: запасів, автономних джерел світла й тепла та уважності до сигналів тривоги.