Чому про удари по РФ відомо так мало: пояснення військового експерта

У відкритий доступ потрапляє лише близько 5% інформації про ураження деяких російських об'єктів. Це не випадковість, а свідомий режим роботи, каже військовослужбовець і експерт з озброєнь Іван Киричевський.
Про це він розповів в ефірі Radio NV, відповідаючи на запитання про удари по цілях російських окупантів. За його словами, йдеться насамперед про роботу з ураження місць запуску російських безпілотників.
«З того, що я знаю, з роботи з ураження російських місць по запуску БПЛА у відкритий доступ потрапляє відсотків п'ять максимум. Тому що на це є об'єктивні причини», — зазначив Киричевський, який служить у 413-му полку Сил безпілотних систем «Рейд» і працює експертом з озброєнь у Defence Express.
Для цивільного читача така закритість може виглядати як брак результатів. Насправді ж, пояснює експерт, публічно підтверджується лише частина епізодів, і то без зайвих деталей. Як приклад він наводить підтвердження Генштабу про ураження двох пускових установок С-400 — без уточнення відомчої приналежності операції. «Тому що насправді подібна робота ведеться в режимі певної таємності», — підкреслив він.
Окремо Киричевський звертає увагу на інший бік проблеми — коментарі людей, які не мають стосунку до армії, але охоче розповідають військовим, що ті мають робити. Він нагадує про ціну такої роботи: операторам БпЛА доводиться чатувати на російські балістичні установки, зокрема й у зоні досяжності ворожих ракет. Саме тому, припускає він, ніхто з реально залучених до процесу не поспішає ділитися навіть натяками. А формулювання на кшталт «я зараз натякну, бо я ж знаю, але не скажу» він пов'язує з людьми, які до процесу непричетні.
«Про результати будь-якої бойової роботи добре говорить об'єктивний контроль: горить — все. Всі інші деталі неважливі. Відповідно, я думаю, що спекуляцій про невідомі чи відомі «добрі дрони» і тому подібне треба уникати», — сказав він, закликавши до якомога менших медійних спекуляцій довкола теми протидії російським балістичним установкам.
Контекст тут важливий. Робота по російських дронопортах — один із напрямів, які прямо впливають на безпеку українців у тилу. Зокрема, у ніч проти 30 серпня Сили оборони атакували об'єкти зберігання та запуску ударних безпілотників на території дронопорту «Цимбулова» в Орловській області РФ, а 21 вересня після влучань у бункери та ангари цього ж об'єкта було знищено частину БпЛА. Військовий експерт Владислав Селезньов зауважував, що цей дронопорт призначений для масованого запуску різних типів дронів по території України, тож знищення подібних об'єктів є важливим превентивним заходом.
Що це означає для людей і країни? По-перше, оцінювати ефективність ударів вглиб Росії за стрічкою новин не варто — значна частина роботи залишається поза публічним полем, і це нормально для воєнного часу. По-друге, закритість має ціну: вона захищає тих, хто виконує завдання, і ускладнює ворогові коригувати захист. По-третє, публічні дискусії про «правильні» чи «неправильні» дрони та тактику рідко додають користі — частіше вони лише створюють шум навколо роботи, деталей якої сторонні все одно не бачать.
Підсумок простий: мінімум публічних деталей — не ознака бездіяльності, а частина логіки війни. Орієнтуватися варто на підтверджені результати, а не на натяки й спекуляції.
Читайте також
Ще в розділі «Війна»
- Реактивні «Шахеди» йдуть з конвеєра: що це змінює для України
- Експерт: 5-10% ракет Patriot від США не врятують Україну
- Литва: падіння українських дронів — не навмисна акція РФ
- РК-19 для "Оси": що дає Україні власна ракета для старих ЗРК
- Добропільський напрямок: що означає тактика ворога та які його цілі







