Удари по НПЗ чи Близький Схід: що насправді штовхає ціни на дизель

Заява президента США Дональда Трампа про удари по російських нафтопереробних заводах стосується радше другорядної причини дефіциту дизельного пального. Про це говорить Володимир Омельченко, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. За його оцінкою, значно більший вплив на ринок справила війна на Близькому Сході: вона обмежила експорт із Перської затоки, здорожчила фрахт і призвела до скорочення світових запасів.

Експерт виокремлює три чинники нинішньої нафтової кризи, які різняться масштабом. По-перше, це різке обмеження потоків через Ормузьку протоку. По-друге, воєнний ризик у Баб-ель-Мандебі та вразливість саудівського нафтопроводу East-West, який слугує головним сухопутним обходом Ормузу. І лише третім пунктом іде скорочення російської нафтопереробки внаслідок українських ударів.

Важливо розуміти механізм: удари по НПЗ не скорочують світового постачання сирої нафти, адже частину непереробленої сировини Росія спрямовує на експорт. Натомість вони впливають саме на ринок пального — зменшують випуск дизелю, бензину, авіагасу та паливних компонентів. «У Росії це спричиняє локальний дефіцит, експортні обмеження та дорожчу логістику. В інших регіонах, насамперед у Європі, зростає маржа переробки», — пояснює Омельченко. Водночас, за його словами, значно більше падіння постачання дизпального зафіксовано саме в Перській затоці, а проблеми з близькосхідними протоками спричинили скорочення переробки в Азії, високі транспортні витрати та зменшення світових запасів на 507 млн бар. від кінця лютого до кінця серпня.

Контекст заяви теж промовистий. На момент, коли Трамп закликав припинити удари по російських об'єктах, середня роздрібна ціна дизелю у США сягнула 6,06 дол. за галон проти 3,71 дол. роком раніше. Від початку американо-ізраїльської війни з Іраном вона зросла більш як на 60%. Для адміністрації США високі ціни на пальне стали проблемою напередодні проміжних виборів, тож акцент на провині України відвертає увагу від наслідків близькосхідної ескалації.

Що це означає для України? Об'єктивна оцінка має відокремлювати факт від політичної інтерпретації. Факт: Росія — великий експортер дизелю, тому пошкодження НПЗ справді скорочують глобальну пропозицію. Але ціни зросли на тлі війни з Іраном, обмеження Ормузу, втрати близькосхідних нафтопродуктів і дорожчого фрахту. «Удари по російських НПЗ могли пояснити не більш як 15% загального зростання цін на дизпальне», — ділиться приблизною експертною оцінкою Омельченко. Він також наголошує: «Заява Трампа не є повністю безпідставною, але невиправдано перебільшує роль України. Удари по НПЗ РФ дещо посилюють дефіцит дистилятів, сформований насамперед близькосхідною війною. Якщо США вимагають паузи, вони мають запропонувати Україні рівноцінні безпекові гарантії щодо припинення ударів по українській енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі».

Отже, дискусія про дорогий дизель — це не лише про енергетику, а й про політику. Для України ключове питання не в тому, хто винен у цінах на пальне, а в тому, чи готова інша сторона запропонувати щось натомість за обмеження ударів по російській переробці.