O OpinionАналітика та думки про Україну

Знищені склади і дефіцит товарів: чому ритейл опинився на межі

·1489 слівредакція
Знищені склади і дефіцит товарів: чому ритейл опинився на межі

Український продовольчий ритейл зазнає безпрецедентних втрат від ударів по логістичній інфраструктурі. Експерти попереджають: без швидкої перебудови ланцюгів постачання та підтримки держави галузь може не витримати.

Від початку повномасштабної війни торгівля залишалася одним із головних гарантів продовольчої безпеки та стабільності економіки. Галузь формує близько 14% ВВП, а у 2022 році забезпечила понад 90 млрд грн надходжень до держбюджету. Однак тепер, коли ворог цілеспрямовано знищує розподільчі центри, склади та магазини, ритейлери опинилися в критичній ситуації.

За даними Ukrainian Food Retail Alliance, атаковано понад 300 тисяч квадратних метрів розподільчих центрів членів асоціації та більше 120 магазинів по всій країні. Збитки кожної великої мережі вже обчислюються мільярдами гривень. Наталія Петрівська, виконавча директорка UFRA, наголошує: ворог руйнує не просто логістику, а намагається дестабілізувати економіку України.

Компанії вимушено шукають нові моделі роботи: створюють резервні склади, розпорошують товарні потоки, переходять до децентралізованої системи сортування та доставки. Втім, як зазначає експертка, ці процеси дорогі та не завжди ефективні. Один із нових складів, що мав замінити знищений, був пошкоджений менш ніж за тиждень після запуску. Окремий виклик — робота в прифронтових містах, де повітряні тривоги можуть тривати більшу частину доби.

Одне з найболючіших питань — розподіл збитків за знищені товари. У середньому мережа має 1000–1500 контрагентів і до 50 тисяч товарних позицій, тому повна компенсація втрат постачальникам фізично неможлива. Петрівська підкреслює: «Жоден ритейлер, який працює в білу, не довго витримає збитки від знищених товарів, повністю компенсуючи постачальнику їхню вартість». Уже з’являються пропозиції щодо розподілу втрат у пропорціях 50/50 або повної компенсації, але консенсусу в галузі поки немає.

Ситуацію ускладнює відсутність дієвих механізмів страхування військових ризиків та пільгового кредитування. У 2022 році програма кредитування до 1 млрд грн допомогла стабілізувати ринок, але тепер збитки окремих компаній перевищують ці суми. Ритейлери також закликають до активнішої боротьби з «сірим» ринком, який працює через схеми дроблення бізнесу.

У короткостроковій перспективі можливе скорочення асортименту, особливо в категоріях із низьким попитом. Втім, базові продукти в магазинах, навіть у прифронтових регіонах, обіцяють зберігати. Ключова умова виживання галузі — гнучкість усіх учасників ланцюга постачання. Як зазначає експертка, якщо виробники наполягатимуть на довоєнних умовах співпраці, мережі фізично не зможуть їх забезпечити.

Підсумовуючи, ситуація в ритейлі є дзеркалом загальних викликів війни. Без компромісів між бізнесом і державою, без швидкого переналаштування процесів галузь ризикує втратити спроможність забезпечувати країну продуктами. Єдиний, хто виграє від суперечок між українськими виробниками та торгівлею, — це агресор, який ці склади знищує.

Читайте також