Чому українці ігнорують укриття: думка Портникова
Попри понад чотири роки війни, багато українців не поспішають в укриття під час повітряних тривог. Аналітик Віталій Портников пояснює це фаталізмом і браком реальної інфраструктури.
Проблема зневаги до укриттів під час ракетних атак має кілька вимірів. Як зазначає Віталій Портников, частина людей вірить, що балістична ракета влучить у сусідній будинок, а не в їхній. Це, на його думку, прямий наслідок того, що суспільство та влада протягом 4,5 років приділяли більше уваги ілюзії мирного життя, ніж облаштуванню захисних споруд.
Парадокс ситуації в тому, що в київському метро під час тривог часто не знайти вільного місця, але загальна кількість укриттів у містах не зростає. Портников наголошує: якби всі громадяни сумлінно спускалися в укриття, місць би просто не вистачило. Таким чином, відмова від походу в укриття — це не лише психологічний фаталізм, а й раціональна оцінка відсутності інфраструктури.
На думку аналітика, вирішення проблеми лежить у площині суспільного запиту. Якщо українці здатні мобілізуватися заради ефективного міністра оборони чи антикорупційних органів, то вони можуть вимагати й належних укриттів. Портников переконаний: питання не в неможливості, а в пріоритетах — як влади, так і самих людей, які мають тиснути на неї.
