«Залишиться за кордоном»: в ОП спрогнозували подальшу долю Кравченка

Про від'їзд Кравченка та його можливі наслідки для країни йшлося в коментарі радника ОП. Сам факт виїзду посадовець назвав ударом по репутації — як держави загалом, так і Генеральної прокуратури та самого ексгенпрокурора. «Це точно антирепутаційно і для держави, і для Генеральної прокуратури, і особисто для Кравченка. Президент в цьому був абсолютно конкретний. Ця людина мала бути максимально швидко звільнена», — сказав Подоляк.

Водночас він заперечив, що йдеться про політичну розправу. За його словами, наразі претензії антикорупційних органів стосуються підлеглих колишнього генпрокурора, а сам Кравченко статусу підозрюваного у відповідному провадженні поки не має. «Тобто тут немає ніяких політичних посилань. Є підозри обґрунтовані. Поки що в межах цих підозр він не фігурує, але я думаю, що, може, буде фігурувати», — зазначив радник ОП. На його думку, Кравченко мав би надати пояснення у зв'язку з розслідуваннями щодо представників Офісу генерального прокурора: «Він мав би надати все необхідне, щоб або довести щось, або спростувати, належним чином відреагувати на те, що відбувається».

Що це означає для країни. Ситуація навколо прокуратури виходить за межі однієї кадрової історії, адже від неї залежить довіра до всієї правоохоронної вертикалі. Додатковий контекст — вимоги європейських партнерів щодо реформи Офісу генерального прокурора та прозорого конкурсу на посаду його керівника. За словами Подоляка, ці питання порушуються в межах переговорного процесу про євроінтеграцію: «Там є певні умови, які стосуються і правоохоронних органів, і антикорупційних, і органів типу Генпрокуратури чи прокуратури як вертикалі».

Ключове питання — хто і як ухвалюватиме відповідні зміни. Подоляк наголосив, що це прерогатива парламенту, оскільки президент не може одноосібно змінювати визначений законом порядок призначення керівника прокуратури: «Я думаю, що депутати мають голосувати. Президент не може змінювати законодавче поле. Це прерогатива депутатів». Водночас у межах чинного законодавства глава держави може вносити подання про звільнення генпрокурора та призначати виконувача обов'язків. Остаточна ж процедура призначення нового керівника залежить від рішень Верховної Ради.

Отже, історія з Кравченком має два виміри: короткостроковий — репутаційні втрати та питання про його повернення, і довгостроковий — реформа прокуратури, від якої залежить виконання євроінтеграційних умов. Нагадаємо, загострення навколо генпрокурора почалося після його виїзду за межі України та публічних претензій до керівництва НАБУ і САП. Сам Кравченко заперечує причетність до справи про шахрайські кол-центри, яку розслідують антикорупційні органи.