Як UAM прокачати креативне мислення та працювати в команді

User Acquisition Manager Артем Димченко розповів, як за пів року перетворився з виконавця, що лише заливає готові креативи, на фахівця, інтегрованого в креативний продакшн. Його досвід — про те, чому розуміння креативу стає базовою навичкою для закупника, а не бонусом.
У сучасному перформанс-маркетингу рекламні платформи дедалі більше автоматизуються: алгоритми самі вирішують, кому і коли показувати оголошення. У таких умовах креатив виходить на перший план як головний важіль впливу на результат. Артем Димченко, UAM у компанії AppLab (входить у венчур-білдер Spalah), поділився, як він пройшов шлях від простого закупника до фахівця, який глибоко розуміє креативний процес.
Перші кроки в цьому напрямі були вимушеними: після невдачі з petcare-продуктом команда вирішила шукати нові ніші, а ресурсів на окремого креативного маркетолога не було. Доводилося самому аналізувати ринок, писати брифи, генерувати ідеї та разом із дизайнерами створювати креативи з нуля. Це дало результат: за два місяці вартість залучення клієнта (CAC) знизилася на 50%, а за наступний квартал масштабування зросло втричі. На думку Димченка, вирішальну роль відіграли саме релевантні креативи.
Креативне мислення, за його словами, — це не вроджений талант, а навичка, яку можна розвинути через надивленість, практику та системні тести. Він радить почати з вивчення «анатомії» креативу: базових термінів (хук, баді, CTA, візуал, механіка), які перетворюють рекламу з абстрактної картинки на конструктор. Далі варто опанувати копірайтингові фреймворки — PAS, AIDA, BAB, PASTOR та інші. Також важливо стати експертом у своїй ніші, глибоко розуміти аудиторію, її болі та заперечення. Для цього допомагає аналіз відгуків, коментарів під рекламою конкурентів і обговорень у тематичних спільнотах.
Окрему увагу Димченко приділяє співпраці з креативним маркетологом. Разом із колегою Валерією Яровою він сформулював кілька правил, які роблять цю взаємодію продуктивною. По-перше, важливо з самого початку чітко визначити зони відповідальності, щоб уникнути непорозумінь. По-друге, варто створити спільний простір (наприклад, борду у Figma), де зберігаються ідеї, роадмеп тестів і результати, а також проводити щотижневі ретро для аналізу гіпотез. По-третє, слід регулярно рефлексувати над процесом співпраці, шукаючи точки зростання. Креативна маркетологиня додає: варто поєднувати експертизу, а не конкурувати нею, давати простір для ініціативи та надавати максимум контексту.
Підсумовуючи, Димченко наголошує, що в перформанс-маркетингу не кожна гіпотеза стає переможною — і це нормально. Замість пошуку винного, варто аналізувати невдачі та використовувати отримані знання для наступних ітерацій. Його власний досвід показує: інвестиція в розуміння креативів окупається швидше, ніж здається, і відкриває нові горизонти для зростання.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Блокування портів загрожує світу голодом: що відбувається з експортом
- Удари по складах Wildberries: що загрожує малому бізнесу РФ
- Як AI і конкуренція змінюють український IT-аутсорсинг
- Закриття шостого кластера переговорів з ЄС: Україні потрібен ще рік, але є нюанс
- Чому українські стартапи помиляються в розрахунку LTV


