Ормузька криза: чому світова економіка встояла, а регіон — ні

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання глобального ВВП на 2026 рік з 3,3% до 3%, що аналітики вважають помірним коригуванням, а не катастрофою. Ціни на нафту, попри тимчасовий стрибок до 120 доларів за барель наприкінці квітня, до середини червня впали нижче 80 доларів, а в липні знову почали зростати. Така динаміка стала можливою завдяки здатності Саудівської Аравії та інших нафтових монархій перенаправляти експорт в обхід протоки, а також через скорочення закупівель Китаєм.

Ключову роль у підтримці зростання відіграли інвестиції у штучний інтелект, особливо у США та країнах-експортерах обладнання, зокрема Тайвані, Південній Кореї та Малайзії. За оцінками Goldman Sachs, американські інвестиції у ШІ сягнули 600 мільярдів доларів (1,8% ВВП), а з 2022 року їхній сукупний обсяг становить 1,8 трильйона доларів. Європа також продемонструвала несподівану стійкість: у другому кварталі ВВП зріс на 0,4%, чому сприяло сильніше, ніж очікувалося, споживання домогосподарств. Як зазначив головний економіст S&P Global Ratings Сільвен Бруайє, цього разу не було «енергетичного щита», як у 2022 році, але внутрішній попит компенсував тиск.

Ринок праці витримав випробування: компанії уникають масових звільнень під час тимчасових труднощів, розуміючи, що згодом буде складно знову найняти працівників. Окремим чинником зростання стала цифрова трансформація — з 2022 року чверть сукупного зростання Європи забезпечив технологічний сектор, який створив 1,4 мільйона робочих місць, попри лише 6% доданої вартості. Свою роль відіграла й енергетика: у травні-червні 2026 року сонячна генерація вперше стала головним джерелом електроенергії в Європі, випередивши атомну та газову, що зменшило залежність від газу.

Однак за глобальною стійкістю ховається важка картина для країн, безпосередньо в зоні конфлікту. За даними МВФ, п'ять із восьми нафтоекспортних економік регіону — Бахрейн, Іран, Ірак, Кувейт і Катар — зазнають скорочення ВВП у 2026 році. Найбільше постраждав Іран: прогноз погіршено на 7,2 відсоткового пункту, що означає падіння на 6,1%. Світовий банк оцінює падіння ВВП Іраку в 8,6%, Кувейту — у 6,4%, Катару — у 5,7%. Саудівська Аравія та країни, здатні переспрямувати експорт трубопроводом «Схід – Захід», зазнали значно менших втрат.

Експерти виділяють три головні ризики для світового зростання. Перший — геополітичний: конфлікт в Ірані не врегульовано, і ціна нафти (94 долари за барель) свідчить про можливе відновлення бойових дій. Другий — боргове навантаження: дохідність десятирічних американських облігацій зросла на 75 базисних пунктів, французьких — на 90, а під увагою інвесторів опинилися Японія, Італія та Британія. Третій — ризик розчарування у штучному інтелекті: якщо очікування від технології не справдяться, масштаб інвестицій матиме макроекономічні наслідки.

Підсумок: світова економіка уникла обвалу завдяки адаптивності бізнесу, технологічному буму та енергетичній диверсифікації. Однак ціна цієї стійкості нерівномірна — від рецесії в країнах Затоки до вразливості через борги та спекулятивні очікування від ШІ.