Відмова від вугілля відкладається: чому прогноз на 2026 рік не спрацював

Вугілля й досі залишається найбільшим джерелом парникових викидів у світовій енергетиці. Саме тому поступова відмова від нього тривалий час вважалася основою виконання Паризької кліматичної угоди та одним із головних інструментів стримування глобального потепління.

Ситуація ускладнилася після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Скорочення постачання російського газу до Європи та стрімке подорожчання енергоносіїв змусили частину країн знову робити ставку на вугілля як на альтернативне паливо. Ця тенденція протрималася до 2025 року, який став рекордним за обсягами світового споживання вугілля.

Міжнародне енергетичне агентство розраховувало, що вже у 2026 році динаміка зміниться і споживання почне скорочуватися. Проте цим прогнозам завадили принаймні два чинники: повернення Дональда Трампа до Білого дому та перегляд американської енергетичної політики. У результаті очікуване згортання використання найбільш вуглецеємного виду палива відкладається — попри міжнародні зобов'язання щодо скорочення викидів і боротьби з глобальним потеплінням.

Що це означає на практиці? По-перше, кліматичні цілі стають дедалі важчими для досягнення: що довше зберігається високий попит на вугілля, то більше викидів накопичується в атмосфері, а кожен наступний рік зволікання здорожчує майбутню відмову від нього. По-друге, для країн, які залежать від імпорту енергоносіїв, збереження вугільної генерації — це передусім питання енергетичної безпеки та цін для споживачів, а не лише екологічного вибору. По-третє, зміна американського курсу послаблює глобальний тиск на інші економіки, які можуть дозволити собі повільніше скорочувати вугільну генерацію.

Підсумок: переломний момент, на який очікували у 2026 році, поки що не настав. Вугілля залишається у світовому енергобалансі довше, ніж планувалося, і це відсуває у часі як кліматичні результати, так і структурну перебудову енергетики.