Бюджет-2027: 1,6 трлн грн розриву і що це означає для гаманців

Згідно із законопроєктом №16000, доходи державного бюджету у 2027 році заплановані на рівні 5,648 трлн грн, що на 452,1 млрд грн (8,7%) більше за план 2026 року. Видатки мають зрости до 7,272 трлн грн — на 864,9 млрд грн (13,5%). Касовий розрив між ними сягає 1,624 трлн грн. Найбільша стаття витрат — безпека й оборона: 4,885 трлн грн, що на 519 млрд грн (11,9%) більше, ніж торік, і становить 86% усіх доходів держбюджету.

Макропрогноз передбачає зростання номінального ВВП до 11,1 трлн грн (+7,8%), реального — лише на 1,3%, що на 1,4% менше, ніж очікувалося у 2026 році. Інфляцію заклали на рівні 8,0% (уповільнення на 1,5%), середньорічний курс долара — 47,1 грн (+1,4 грн до попереднього прогнозу). Середньомісячна зарплата має зрости до 34 409 грн (+4 321 грн, або 14,4%), мінімальна — до 9 546 грн (+899 грн, або 10,4%). Мінімальна пенсія сягне 2 878 грн (+283 грн, або 10,9%), загальний прожитковий мінімум — 3 559 грн, для працездатних — 3 691 грн.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що з майже 4,9 трлн грн на оборону щонайменше 1,76 трлн грн (36%) покривається коштами ЄС. За його словами, «майже все, що держава збирає податками за рік, іде на оборону, а решта видатків (освіта, медицина, соцзахист, держуправління тощо) утримується виключно за рахунок зовнішньої допомоги і нових боргів». Сукупна потреба у зовнішньому фінансуванні становить 90,7 млрд доларів проти підтверджених 54 млрд — тобто дірка у 36,5–37,8 млрд доларів. «Головна невизначеність — стійкість зовнішнього фінансування», — наголошує експерт, додаючи, що у 2027 році відбудуться вибори в країнах-партнерах, а отже, зростає й політичний ризик.

Заслужений економіст України Олег Пендзин (Економічний дискусійний клуб) вважає документ «переліком побажань, не підтверджених фінансово». Він нагадує про вибори у Німеччині, Польщі, Румунії та Італії — країнах, які фінансово підтримують Україну, і про торішній прецедент, коли бюджет ухвалювали під обіцянки 90 млрд євро, які почали надходити лише в липні й не в повному обсязі. На думку експерта, з економічної точки зору Уряд міг підготувати менш оптимістичний кошторис, але з політичної — ні.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський називає бюджет «високого ризику». Він звертає увагу на закладені 52,6 млрд доларів міжнародного фінансування — «гранично високу планку», за якої будь-які затримки партнерів, зокрема процедурні паузи в США чи ЄС, одразу створять касові розриви в Мінфіні. Другий ризик — макропоказники: якщо безпекова ситуація чи проблеми з енергетикою погіршаться, навіть 1,3% зростання ВВП буде важко втримати, а це автоматично знизить податкові надходження.

Джерелом додаткових доходів має стати підвищення ПДВ на 1%. За оцінкою Шевчишина, це дасть близько 50 млрд грн на рік, проте ціни зростуть більше ніж на 1% через ланцюжок постачання — кумулятивний ефект сягне 1,2–1,8%. Імпортні товари подорожчають одразу після набуття законом чинності, бо ПДВ сплачується на митниці; українська продукція дорожчатиме поступово, але це зачепить усі категорії — від хліба до будівельних матеріалів. Крім того, проєкт передбачає підняття акцизів на пальне на 4% і часткове відновлення (25%) надходжень до Дорожнього фонду — 52,8 млрд грн на ремонт логістичної інфраструктури.

Попри критику, аналітики сходяться на тому, що бюджет ухвалять вчасно — до 1 грудня, з мінімальними правками. Перше читання за регламентом має відбутися до 20 жовтня, друге — до 20 листопада. Парламент зацікавлений у вчасному ухваленні, оскільки це сигнал для МВФ та інших донорів про фінансову стабільність. Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що Верховна Рада вже ухвалила перші сім із понад 40 необхідних законопроєктів — про оподаткування й митне оформлення міжнародних посилок, банкрутство малого бізнесу, роботу Фонду гарантування вкладів. Від них залежить надходження частини зовнішньої допомоги, виплата зарплат і пенсій та фінансування соціальних видатків. Пендзин припускає, що депутати не «різатимуть» соціальні стандарти, а Уряд виконуватиме бюджет у ручному режимі залежно від наявних доходів.

Отже, навіть за найгіршого сценарію Україна отримає ухвалений кошторис, який дозволить пережити ще один воєнний рік — але з високою залежністю від зовнішнього фінансування, підвищенням податків і помітним зростанням цін для кінцевого споживача.