Удар 17 вересня міг бути розвідкою боєм: що кажуть експерти про нову атаку

У ніч на 17 вересня Росія завдала по Києву удару балістикою та дронами. Прильоти зафіксували в чотирьох районах міста — Дніпровському, Святошинському, Солом'янському та Подільському. Постраждали 16 людей, серед них двоє дітей. Тієї ж ночі був удар по Запоріжжю: цілями стали промислові об'єкти, постраждали троє людей, а вибухова хвиля пошкодила дев'ять багатоквартирних будинків.

Військовий експерт Сергій Місюра та військовий аналітик Богдан Мірошников вважають, що цей обстріл не був масованим. За оцінкою Місюри, йшлося про «малу балістичну» атаку — до 10 ракет, розділених між Києвом і Запоріжжям. По Запоріжжю, як зазвичай, летіли ракети комплексів С-200/300, а по Києву працювали одразу три області: з Брянської запускали 48Н6ДМ комплексу С-300/400, з Воронезької та Курської — «Іскандери». «Дуже акуратно і обережно. Схоже, що ми вже впливали на пускові установки, тому й така обережність», — сказав Місюра. Мірошников оцінив атаку приблизно у 12–14 ракет по Києву та Київщині, які били по критичній і цивільній інфраструктурі. За його словами, комплекс С-400 (ракети РМ-48У) застосували, якщо взагалі застосували, лише в 1–2 випадках, а решта — це «Іскандер-М», КН-23 та «Циркони». «Яка в біса розрядка, коли були «Циркони» з КН-23 та «Іскандерами»? І також враховуючи, що били по тим цілям, які вже неодноразово фігурували у списках планових цілей. Це була повноцінна атака. Просто не наймасованіша», — наголосив аналітик.

Обидва експерти сходяться на тому, що наявних запасів балістики та крилатих ракет вистачить на ще один потужний удар найближчим часом. Мірошников нагадав, що ще до цього року атаки в 10–12 балістичних ракет вважалися масованими. За його оцінкою, у ворога залишається до 20–25 «Іскандерів» на всіх точках півночі та північного сходу, а також до чотирьох «Цирконів» на тих самих напрямках; додатковий запас є на Ростовщині та в Криму. Він зазначив, що новий масований удар може використати частину цього запасу, і «відчуває, що до кінця тижня може бути ще».

Місюра пов'язує ймовірність великої атаки саме з політичним календарем у Росії. За його словами, триденні вибори не піддаються впливу ударами по виборчих дільницях в Україні, тож головна мета Кремля — інформаційна картинка «великої перемоги» для власних виборців, а не військовий результат. «Їм, щоб зранку всі читали як «Кієв в огне», щоб відчували велич та гарно йшли голосувати для загальної картинки — саме воно. Тому і думаю, що на п'ятницю-суботу має бути велика атака. Навіть спробують «Калібри» з Каспія запустити, бо з Чорного моря вже не можуть», — пояснив він. За його словами, жодних заяв про перемир'я на час виборів від Кремля не буде, а 17 вересня була лише «розвідка боєм» і перевірка запасів ракет «Іскандер».

Для людей це означає, що найближчі дні залишаються періодом підвищеної небезпеки: загроза нових ударів по містах зберігається, а отже, варто не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та пам'ятати про укриття. Для країни ж ідеться про ширший контекст — Кремль використовує ракетний терор як інструмент внутрішньої політичної картинки, а не як засіб досягнення військових цілей. Це означає, що логіка таких атак прив'язана до російських політичних дат, і саме тому прогнози експертів прив'язані до виборчого календаря.

Коротко: 17 вересня, найімовірніше, був не фінальним, а пробним ударом. Експерти не виключають нової масованої атаки до 20 вересня — напередодні та під час виборів у Росії, з можливим залученням «Калібрів» із Каспію.