Законопроєкт Грема: хороша і погана новина для України

Процедурне схвалення Сенатом США законопроєкту про вторинні санкції за підтримку Росії та Ірану, відомого як «законопроєкт Грема-Блюменталя», — позитивний сигнал для України. Однак, як зазначає політолог Олександр Краєв з аналітичного центру «Українська призма», подальша доля документа в Палаті представників залишається невизначеною.

Ключовим фактором, за словами експерта, є позиція президента Дональда Трампа. Якщо він підтримає законопроєкт, спікер Майк Джонсон, який зараз працює в тісній координації з Білим домом, не матиме підстав блокувати голосування. Краєв наголошує, що останні півтора року Палата представників працює в «ручному режимі» — Джонсон не виносить на розгляд жодного питання без попереднього погодження з Трампом. Тому, якщо документ отримає підтримку президента, його ухвалення є практично вирішеним питанням.

Водночас експерт вказує на «специфічні аспекти» законопроєкту. Зокрема, він працюватиме лише тоді, коли це буде цікаво самому Трампу. Найважливіша частина документа — запровадження мита та вторинних санкцій проти країн, які допомагають Росії обходити обмеження та заробляти на експорті енергоносіїв. Однак реалізація цих заходів залежатиме від того, наскільки вони вписуються в загальну стратегію Білого дому. «Це, з одного боку, хороша новина, а з іншого — погана, — пояснює Краєв. — Зараз Трамп налаштований проукраїнськи, але наскільки довго ми зможемо розраховувати на таку його позицію, сказати ніхто не може».

Законопроєкт, внесений до Сенату ще на початку квітня 2025 року, передбачає 500-відсоткове мито на імпорт товарів із країн, які купують російську нафту та сировину. Співавторами виступили республіканець Ліндсі Грем і демократ Річард Блюменталь. Після смерті Грема 11 липня Білий дім заявив, що Трамп підтримає ухвалення цього двопартійного пакета. 28 липня Сенат провів перше процедурне голосування, де документ підтримали 86 сенаторів.

Варто зазначити, що адміністрація Трампа вже має досвід вибіркового застосування таких інструментів. Торік президент увів 25-відсоткове мито на індійські товари через закупівлі російських енергоносіїв, але згодом скасував його задля укладення ширшої торговельної угоди. Китай, один із найбільших покупців російської нафти, взагалі уникнув подібних санкцій, оскільки Трамп намагався не загострювати відносини з Пекіном. Це свідчить про те, що навіть у разі ухвалення закону його застосування залишатиметься політичним рішенням.

Підсумок: процедурне схвалення законопроєкту в Сенаті — важливий крок, але не гарантія. Подальша доля документа залежить від політичної волі Трампа, а його практична реалізація — від інтересів Білого дому в конкретний момент. Для України це означає, що отриманий інструмент може бути як потужною зброєю, так і тимчасовим тактичним ходом.