НБУ підняв облікову ставку до 16%: що це означає для цін і заощаджень

Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 процентного пункта — до 16% річних. Причина — прискорення інфляції, яка в серпні 2026 року сягнула 8,1% у річному вимірі. Це трохи вище, ніж регулятор закладав у липневий прогноз.

Серед головних чинників подорожчання — пальне, яке додало до цін через ескалацію війни на Близькому Сході та її вплив на світовий енергетичний ринок. Своєю чергою, російські удари по критичній інфраструктурі підштовхнули вгору окремі адміністративні послуги та тарифи. Високою залишається й базова інфляція: на витрати бізнесу тиснуть ціни на електроенергію, логістику та оплату праці, а зарплати, за оцінками НБУ, у липні та серпні зростали швидкими темпами.

Найближчими місяцями ціни можуть зростати швидше, ніж очікувалося раніше. Серед причин — атаки на логістичну, виробничу та енергетичну інфраструктуру, дорожче пальне й ситуація на світових ринках, зокрема можливе подорожчання нафти. Стримати зростання цін може достатня кількість продовольства на внутрішньому ринку: частину врожаю складніше вивозити через Чорне море, тож більше продукції залишається в країні. НБУ розраховує, що у 2027 році інфляція почне сповільнюватися, і підтримати це має жорсткіша монетарна політика.

Для заощаджень підвищення ставки означає, що гривневі активи мають стати привабливішими. Після попереднього кроку частина банків уже збільшила дохідність депозитів, а попит на гривневі вклади та ОВДП залишався стабільним — це допомагало стримувати тиск на валютний ринок і ціни. Регулятор не очікує, що нове підвищення суттєво загальмує кредитування: за його оцінкою, кредитний ринок переживає найдовший період розширення. Щоб підтримати бізнес в умовах посилення обстрілів, НБУ запровадив два пакети регуляторних змін для розширення фінансування та готує додаткові заходи.

Подальші рішення щодо ставки залежатимуть від інфляції, перебігу війни та стану економіки. Серед ризиків НБУ називає нові атаки на виробництво й інфраструктуру, додаткові потреби бюджету на оборону та відновлення, посилення внутрішнього попиту й імпорту, тиск на зарплати через нестачу працівників і міграцію, а також подорожчання нафти. Покращити умови могли б збільшення військової та фінансової підтримки й прогрес у досягненні справедливого та тривалого миру. За посилення інфляційних ризиків ставка може зрости, а за погіршення безпекової ситуації та охолодження економічної активності регулятор розглядатиме її зниження.