НБУ підняв облікову ставку до 16%: що це означає для гривні, кредитів і цін

Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 16%. Причиною стало прискорення споживчої інфляції: у серпні 2026 року вона сягнула 8,1%, дещо випередивши траєкторію, яку регулятор закладав у липневому прогнозі. Про це під час брифінгу повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

За його словами, підвищення ставки має на меті підтримати привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, зберегти контрольованість інфляційних очікувань і повернути інфляцію до цілі 5% на горизонті політики. «Це рішення підтримає привабливість гривневих активів і стійкість валютного ринку, дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань та повернути інфляцію на траєкторію стійкого зниження до цілі 5% на горизонті політики», – зазначив Пишний.

Тиск на ціни залишається підвищеним насамперед через наслідки російської агресії та війну на Близькому Сході, яка помітно здорожчила пальне. Виробничі витрати бізнесу зростають – зокрема на електроенергію, логістику та оплату праці. Водночас, за словами голови НБУ, ринок праці та споживчий попит залишаються стійкими: середні зарплати в липні й, за оцінками Національного банку, у серпні продовжували зростати високими темпами, що підживлювало фундаментальний ціновий тиск. «Попри наслідки російських атак, ринок праці та споживчий попит залишалися стійкими», – сказав він, додавши, що інфляцію ймовірно стримуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, в тому числі через складнощі з вивезенням врожаю Чорним морем.

Пишний наголосив, що до посилення монетарної політики вдається дедалі більше центральних банків у світі. Липневе підвищення ставки вже дало ефект: попит на гривневі депозити та ОВДП зберігався, що обмежувало тиск на валютному ринку і стримувало зростання цін. За оцінками НБУ, нове підвищення не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування. «Липневе підвищення облікової ставки підтримало привабливість гривневих активів», – констатував голова регулятора.

Окремий чинник – зовнішнє фінансування. Економіка України критично залежить від західної допомоги, і через менші, ніж очікувалося, обсяги офіційного фінансування в липні–серпні фіскальна політика була стриманішою, а міжнародні резерви знизилися. «Зовнішня допомога залишається критично важливою для підтримання макрофінансової стабільності», – підкреслив Пишний, додавши, що відновлення ритмічності міжнародної допомоги критично важливе для стійкості державних фінансів і цінової стабільності.

У НБУ очікують, що інфляція почне сповільнюватися у 2027 році, зокрема завдяки поточним заходам з посилення монетарної політики. Для людей вища ставка означає дорожчі кредити й водночас привабливіші умови для депозитів у гривні, а для бізнесу – орієнтир на збереження коштів у національній валюті. Наскільки швидко ціни почнуть гальмувати, залежатиме від безпеки, вартості пального та ритмічності зовнішнього фінансування.