Експертка з Лондона: Європа обіцяє більше, ніж робить у відповідь на гібридну війну РФ

Про це вона сказала в інтерв'ю, відповідаючи на прохання оцінити адекватність заходів, які Німеччина запровадила після інциденту з безпілотником в аеропорту Лейпцига. За словами експертки, повну картину скласти складно, бо розвідувальні дані завжди залишаються закритими, тож доводиться мати справу з обмеженою інформацією. «Але з того, що я знаю, відповідь на ваше запитання – ні», — підсумувала вона.

На думку МакГлінн, окремі заяви звучали переконливіше, ніж фактична офіційна реакція. Вона називає це системною проблемою: і Європа, і Велика Британія реагують на дії Росії — як в Україні, так і на власній території — переважно словами. «У нас багато сильних слів, а дії часто не такі сильні, як слова. Я би насправді хотіла, щоб Європа діяла набагато більше і, можливо, не оголошувала усе, що планує робити», — зазначила дослідниця.

Ключова теза експертки — Європі варто визнати, що вона вже щонайменше перебуває у стані гібридної війни з Росією. Відповідно, потрібно переосмислити саме поняття стримування. «Їй потрібно почати думати про те, що це означає для стримування. Я, звичайно, не вдаю, що маю всі відповіді, і ніхто їх не має, але принаймні час почати думати про нові варіанти справжнього стримування, і нам потрібно розуміти, як Росія інтерпретуватиме наші дії», — пояснила МакГлінн.

Вона також окреслила логіку, якою, на її погляд, керується Кремль. У Москві переконані, що витримають довше, ніж Захід підтримуватиме Україну, і ця теза постійно звучить у російських публікаціях та заявах Володимира Путіна: мовляв, як Захід свого часу відмовився від Афганістану та В'єтнаму, так само відмовиться і від підтримки України. Західну допомогу там розглядають як головну перешкоду для досягнення воєнних цілей, які, за словами дослідниці, досі полягають у підпорядкуванні України.

Саме в цьому контексті, вважає МакГлінн, слід читати диверсії: вони частково покликані завадити всім формам європейської підтримки, роль якої помітно зросла за другої каденції Дональда Трампа. Мета таких дій — посіяти страх і розкол у суспільствах. «Іноді вони навіть не мають чіткої кінцевої мети. Вони просто хочуть спричинити паніку та безлад, створити проблеми. Вони ніби запитують: ви впевнені, що дійсно хочете продовжувати підтримувати Україну? Якщо так, то ось що станеться», — резюмувала вона.

Контекст для цих оцінок дають і нещодавні рішення Берліна. Цього місяця Німеччина офіційно звинуватила Росію у спробі диверсії, пов'язаній із безпілотником з вибухівкою в аеропорту Лейпцига. Глава МЗС Йоганн Вадефуль повідомив, що у відповідь країна закриє російське консульство у Бонні та «Російський дім» у Берліні. Раніше міністр оборони ФРН Борис Пісторіус під час бюджетних дебатів у бундестазі наголошував, що Росія активно нарощує військовий потенціал, а це пряма загроза не лише для України, а й для всієї Європи.

Підсумок: за оцінкою британської дослідниці, проблема не в браку заяв, а в розриві між риторикою та практичними кроками. Якщо Європа справді визнає себе стороною гібридної війни, їй доведеться перейти від публічних обіцянок до менш помітних, але відчутніших дій — і прораховувати, як саме Москва читатиме кожен такий крок.