«Коли всі зрозуміють — буде пізно»: експерт про гібридну пастку Путіна для Європи

Ключова теза експерта полягає в тому, що європейці досі сприймають гібридне протистояння як набір допорогових дій, які ще не є війною. «Європейці досі вважають гібридною війною, це коли допорогові дії якісь здійснюються, це ще не війна, це гібридна війна, а от як почнеться справжня війна, тоді почнеться», — описав він цю логіку. Натомість російський підхід, за його словами, сформульований інакше: противник не повинен усвідомлювати, що з ним воюють, аж до моменту, коли він уже програв і має капітулювати.

Зразком саме такого сценарію Лакійчук називає анексію Криму. За його описом, спочатку з'явилися «зелені чоловічки», які захоплювали українські об'єкти, тоді як Київ і Європа не розуміли, що відбувається. На засіданні РНБО лунали застереження не виводити танки, бо це нібито означало б війну, а європейські партнери закликали нічого не робити й чекати, поки ситуація проясниться. Згодом, за словами експерта, Путін провів псевдореферендум, включив Крим до складу РФ і визнав, що це були не «зелені чоловічки», а російські військові. «Все, війна завершилася. От коли вона завершилася, всі усвідомили, що це була війна», — підсумував він.

На думку Лакійчука, ця сама стратегія зараз застосовується і до Європи, і до України. Він звертає увагу на заяву Путіна про те, що Росії нічого ділити з Європою, бо все нібито поділили за підсумками Другої світової війни, і нагадує: тоді зона радянського впливу сягала Східної Німеччини. «Ось тонкий натяк на те, що не в Україні справа», — зазначив експерт. За його оцінкою, Україна для Кремля — це плацдарм для наступу на Європу, тоді як Лукашенко так само запевняє, що Білорусь не загрожує Литві, Естонії чи Польщі.

Контекст для цих застережень дають і оцінки з боку НАТО. Колишній верховний головнокомандувач силами Альянсу Джеймс Ставридіс, який обіймав цю посаду з 2009 по 2013 рік, вважає, що Росія вже ретельно вивчає оборонні можливості НАТО і може спробувати перевірити Альянс на міцність протягом найближчих років. За його словами, Путін розуміє, що програє в Україні через поєднання хоробрості Києва, вмілого застосування безпілотників і великих обсягів американської та європейської зброї. Вихід для Москви вбачається простим — припинити допомогу Україні. Оскільки США скоротили підтримку, Путін може розраховувати, що ядерні погрози в поєднанні з гібридними діями налякають європейців, розколють Альянс і дозволять досягти бажаного.

Підсумок для України та її партнерів доволі прагматичний: головний ризик полягає не стільки в самому нападі, скільки в запізнілому усвідомленні, що війна вже триває. Якщо цю логіку не врахувати, рішення ухвалюватимуть тоді, коли простір для маневру буде майже вичерпаний.