Удари по АЗС: що це означає для цін на пальне та запасів українців

У ніч на 11 вересня вибухи пролунали в різних районах Києва — під удари потрапили автозаправні станції. Пошкоджено АЗС у Дніпровському й Оболонському районах, причому одну з них атакували двічі. У «Укрнафті» повідомили про влучання російських реактивних дронів у два автозаправні комплекси на Троєщині та Почайній. Наслідки — 9 постраждалих і 3 загиблих.

Експерти застерігали про такий розвиток подій ще влітку. За оцінками, станом на 2025 рік Росія знищила або пошкодила близько 60% базових генерувальних потужностей української енергосистеми, тож тепер переключилася на заправки. Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн називає такі атаки безглуздими: близько 80% АЗС продовжують працювати, а ефекту, на який розраховує ворог, немає. «Це чистий тероризм, не більше і не менше», — каже він, додаючи, що це радше дзеркальна відповідь на українські удари по російському енергосектору.

Військовий та авіаексперт Костянтин Криволап бачить у цьому й інший мотив — створити психологічний тиск на населення. За його словами, росіяни навчилися керувати дронами у режимі FPV, тобто з прямим втручанням оператора, і саме тому АЗС опинилися в зоні, куди реально дістати. «Атаки йдуть, тривоги йдуть одна за одною, і ти не розумієш, чи влуплять вони в заправку, чи ні», — описує він ситуацію.

Захистити заправки непросто. Історія цих ударів почалася задовго до вересня: ще в липні 2026 року міністр енергетики Денис Шмигаль заявляв, що за пів року агресор пошкодив або знищив понад 300 АЗС в Україні. Воєнний експерт Павло Нарожний наголошує, що ворог не розрізняє військові та цивільні цілі, а найбільше страждають заправки в прифронтових містах. Антидронові сітки, які використовують для захисту доріг, тут не працюють: «Якщо ми АЗС замотаємо в сітки, це означає, що ми захистимо її тільки від першого FPV». Системи ППО малого радіуса дії або автоматизовані турелі могли б допомогти, але захист однієї станції може коштувати від 5 мільйонів гривень і не дає гарантій.

Попри атаки, експерти не бачать підстав говорити про паливну кризу. Куюн зазначає, що сьогодні немає жодного регіону з нестачею пального: у Києві працюють 250 заправок, в області — 570, і вибити таку кількість неможливо. Пошкоджені станції відновлюють — технологічно це нескладно, каже Нарожний: «АЗС — це закопана під землею ємність з нафтопродуктами та насосами, тому дуже просто купити запчастини». Утім, певні перебої з постачанням можливі, тож Куюн радить тим, хто має змогу, тримати запас пального — не через кризу, а щоб не створювати зайвого тиску на роздрібну мережу, як це сталося 2022 року. Це стосується і приватних осіб, і підприємств, муніципалітетів та держкомпаній.

Ціни на пальне залишаються чутливим питанням. За словами Куюна, світ переживає третю хвилю відголосків війни на Близькому Сході, і ціни на дизпаливо вже понад тиждень тримаються на максимальних за рік рівнях. Рівень 100 гривень за літр поки не проглядається, але гарантій, що ціна не піде вище, немає. Він також назвав дивною нещодавню заяву міністра енергетики США Кріса Райта про те, що зростання цін на дизель у США пов'язане з ударами України по російських нафтопереробних заводах, адже ситуація на Близькому Сході впливає значно сильніше.

Підсумок: удари по АЗС — це передусім терор і спроба зробити життя нестерпним, а не крок до паливного колапсу. Запасів і мереж в Україні достатньо, пошкоджені станції відновлюють, але кожному варто мати резерв пального і не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, зокрема на заправках.