Від гіпермаркетів до магазинів біля дому: як війна змінить українську торгівлю

Атаки на складську інфраструктуру великих мереж, зокрема NOVUS, «Нової пошти», ROZETKA та «Епіцентру», можуть стати каталізатором змін у підходах до торгівлі. Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран припускає, що через постійні безпекові ризики великі торговельні зали поступово втрачатимуть популярність, а країна частково повернеться до формату середніх і невеликих магазинів.

За його словами, мережі дедалі частіше можуть відмовлятися від зберігання значних запасів у торгових точках. На полицях залишатимуться лише демонстраційні зразки, а основну продукцію привозитимуть покупцям після оформлення замовлення. Така модель вже знайома українцям: під час кризи 2008 року її використовував меблевий ринок, а в період пандемії COVID-19 — продавці побутової техніки, коли клієнти обирали товар за зразками й отримували його згодом.

Головна відмінність нинішньої ситуації — визначальним чинником стає не економія, а безпека. Великі складські приміщення та гіпермаркети перетворюються на вразливі цілі, тож бізнес змушений шукати менш ризиковані формати. Непран наголошує, що розвиток торгівлі йтиме «по спіралі», і компактні магазини можуть запропонувати не лише більшу захищеність, а й персоналізований сервіс, коли продавці знають постійних клієнтів особисто.

Водночас про зникнення великих мереж не йдеться — вони продовжать працювати, але споживачі отримають ширший вибір між візитом до торгового центру та покупками в менших точках. Підприємцям доведеться адаптуватися до нової реальності, відмовившись від довоєнних моделей організації торгівлі та логістики.

Окремим питанням залишається відшкодування втрат. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що бюджет зараз не здатен напряму компенсувати бізнесу збитки від обстрілів, тож головним джерелом відшкодування у майбутньому можуть стати репарації від Росії.