Паливна криза в РФ: росіяни звинувачують владу, а не Україну

Аналітики громадської організації Join Ukraine вивчили близько 24 тисяч публікацій і понад 130 тисяч коментарів у 950 регіональних спільнотах Росії за червень–липень. Виявилося, що Україну згадують приблизно в 1% коментарів або навіть рідше. Натомість російська влада стає об'єктом критики у 5–7% коментарів, а ще 4–5% претензій стосуються АЗС, нафтовиків і перекупників.

Примітно, що в міру поглиблення кризи згадок про Україну ставало менше. Проблема із пальним поступово перестала сприйматися як воєнна і перетворилася на побутову — нарівні зі зростанням цін і проблемами у сфері ЖКГ. Росіяни також майже не говорять про війну: слова «війна» або «СВО» трапляються лише в 1–1,5% коментарів, а заклики припинити війну залишаються поодинокими.

За даними Financial Times, з початку 2026 року українські дрони майже 200 разів уражали російські нафтопереробні заводи — в 11 разів частіше, ніж роком раніше. Це призвело до обмежень на продаж бензину, запровадження талонів та утворення довгих черг на АЗС у різних регіонах РФ.

Провідний аналітик російського напряму ГО Join Ukraine Андрій Сухарина зазначає, що криза поки що не спричинила масового антивоєнного повороту, але підриває пасивну підтримку війни — передусім відчуття, що війна відбувається далеко, а держава контролює ситуацію. Показовим є коментар користувача з Новосибірська: «Усі думали, що війна — до останнього хохла, а виходить, що війна — до останньої краплі бензину. Але ж ми потерпимо! Правда?»

Загалом, хоча удари по НПЗ суттєво впливають на російську економіку, суспільна думка всередині Росії поки що не консолідувалася навколо антивоєнних настроїв. Водночас побутові проблеми, спричинені війною, дедалі більше підривають довіру до влади та її здатність забезпечувати нормальне життя громадян.