O OpinionАналітика та думки про Україну

Атаки РФ на склади: як удари по логістиці впливають на бюджет та робочі місця

·583 слівредакція
Атаки РФ на склади: як удари по логістиці впливають на бюджет та робочі місця

Російські удари по складах українського бізнесу мають не лише локальні наслідки для працівників, а й відбиваються на всій економіці та бюджеті. Експерти пояснюють, чому відновлення зруйнованого часто коштує дорожче, ніж нові інвестиції, і як це позначається на податкових надходженнях.

Кожен знищений склад — це не просто бухгалтерський збиток для компанії. За словами керівника аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігоря Крупки, бізнес змушений заново фінансувати те, що вже одного разу придбав. Кошти, які могли б піти на відкриття нових точок, автоматизацію чи підвищення зарплат, тепер спрямовуються на відновлення старої потужності. Для країни це означає нижчу віддачу від інвестицій: частина ресурсів не розширює економіку, а лише повертає її до стану, який був до обстрілу.

Другий ефект — подорожчання логістики. Щоб зменшити ризик одночасної втрати всіх запасів, компанії розосереджують склади, але це потребує додаткових переміщень, дублювання обладнання, більше охорони та управлінського персоналу. Частину цих витрат бізнес покриває за рахунок маржі, частину закладає в ціни. Утім, атаки на логістику не завжди означають лише скорочення: вони можуть створювати попит на працівників у нових, менших вузлах.

Третій наслідок — фіскальний. Коли зникає зарплата, публічні фінанси втрачають ПДФО та військовий збір, а система соціального страхування — ЄСВ. У 2026 році стандартні ставки для найманої праці становлять 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ, який нараховує роботодавець. Якщо через звільнення повністю зникає 1 млн грн місячного нарахованого фонду зарплати, під ризиком опиняється приблизно 450 тис. грн щомісячного потоку податків і соціальних внесків: 180 тис. грн ПДФО, 50 тис. грн військового збору та 220 тис. грн ЄСВ. Крім того, зменшення обсягів продажів скорочує базу ПДВ і прибуток, а якщо бізнес припиняє існування — зникає податок на прибуток підприємств та частина місцевих платежів.

Швидкість повторного працевлаштування має не лише соціальне, а й бюджетне значення: якщо людина довго шукає роботу, держава витрачає кошти на допомогу з безробіття та програми зайнятості. Найближчими місяцями загальнонаціонального стрибка безробіття, ймовірно, не буде, але зросте кількість локальних вивільнень, простоїв і переведень. Через дефіцит кадрів у багатьох робітничих професіях частина водіїв, операторів техніки та логістів зможе швидко знайти нову роботу. Проте працівники масових складських операцій у регіонах, де знищено кілька великих об'єктів, можуть зіткнутися з вищими ризиками.

Найнебезпечніший сценарій — повторювані удари по одному логістичному кластеру. Після першого знищеного складу мережа ще має резервну площу, після другого резерв дорожчає, а після третього бізнес починає зменшувати операції, відкладати інвестиції та виводити частину функцій за кордон. Саме тоді тимчасове безробіття може перетворитися на структурне. Прямі звільнення не є автоматичною реакцією кожної компанії: масштаб ризику залежить від фінансової стійкості, наявності альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів і строку відновлення.

Читайте також