Арахамія захищатиме дисертацію про управління монобільшістю в Раді

Давид Арахамія планує захистити дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії у галузі публічного управління та адміністрування. Роботу він присвятив діяльності депутатської фракції, що має права коаліції, та особливостям управління монобільшістю, зокрема в умовах воєнного стану. Науковим керівником виступила професорка Валентина Гошовська, а сам захист запланований на 8 вересня 2026 року.

У дослідженні аналізується досвід Верховної Ради IX скликання, де «Слуга народу» вперше в історії України отримала монобільшість. Автор визнає, що така модель створює проблеми з керованістю фракцією, яка налічує понад 226 депутатів. Як рішення пропонується інституціоналізувати всередині монобільшості «малу фракцію» — вузьке операційне ядро з керівництва фракції, заступників та голів комітетів.

Арахамія фактично описує реальний розподіл впливу в Раді: засідання всієї фракції перетворюються на «орган фінальної легітимації вже попередньо напрацьованих рішень», а погоджувальна рада нерідко стає формальністю. Водночас він застерігає, що без чітких повноважень «мала фракція» ризикує стати віддаленим від рядових депутатів центром ухвалення рішень.

Окремий розділ присвячений впливу повномасштабної війни на роботу парламенту. Автор констатує, що виконавча влада фактично почала домінувати у формуванні законодавчого порядку денного, а опозиційна критика нерідко сприймалася як дестабілізація. Пришвидшені процедури дозволили оперативно реагувати на кризи, але звузили час на дебати та громадське обговорення.

У роботі також пропонується юридично закріпити за монобільшістю ширші важелі впливу на уряд: право брати участь у формуванні складу Кабміну, узгоджувати урядову програму та вимоги щодо позачергових звітів. Крім того, голова фракції має отримати право ініціювати звільнення окремого міністра через офіційне подання, на яке прем'єр-міністр мусив би відповідати.

До дисертації додано проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України», що передбачає розширення повноважень фракції-коаліції. У повоєнний час, на думку автора, парламент має відмовитися від надмірної централізації та повернути повноцінний цикл законопроєктної роботи, дебати і парламентський контроль.

Таким чином, дисертація Арахамії є спробою осмислити та легалізувати практики управління, що склалися в Раді за часів монобільшості, та запропонувати механізми їхнього закріплення на законодавчому рівні.