В ОГП бракує і генпрокурора, і першого заступника: що це означає

У комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності звертають увагу на кадрову прогалину в Офісі генерального прокурора. За словами депутата від «Слуги народу» Олександра Дануци, наразі в ОГП немає ні генерального прокурора, ні його першого заступника. Відтак незрозуміло, хто виконуватиме обов'язки керівника відомства після відсторонення і можливого звільнення Руслана Кравченка.

Окремо депутат вказав на неясність мотивів підписання підозр — директору НАБУ Семену Кривоносу та людині, пов'язаній із керівництвом САП. Ці підозри, за його словами, згодом спростували в самому ОГП. «Хтось пише, що це помста, хтось шукає інші мотиви. Я цього достеменно не знаю. Але прогнозую, що він може не повернутися з-за кордону з тих чи інших причин», — сказав Дануца.

Вплив цієї історії на підтримку партнерів депутат оцінює стримано: підозри хоч і підписані, але не були вручені. «Це неприємна історія. Справді, її не мало б бути. Але я б не назвав її прямо критичною або переломною у стосунках із партнерами», — додав він.

Тим часом обговорення стосується не лише окремих підозр, а й самої процедури призначення глави ОГП. Нині президент особисто визначає кандидатуру, вносить її до парламенту, депутати голосують «за» або «проти», після чого глава держави підписує указ. Якщо кандидат не набирає 226 голосів, його все одно призначають, але як виконувача обов'язків. Антикорупційний блок пропонує інший формат — відкритий конкурс із незалежною комісією за участю міжнародних експертів або залучення третьої сторони, наприклад Етичної ради чи представників ЄС. Єдиного бачення альтернативи в експертному середовищі немає.

Підсумок: кадрова порожнеча в ОГП і суперечливі підозри створюють невизначеність щодо того, хто керуватиме прокуратурою далі. Питання впирається не лише в персоналію, а й у правила призначення — і саме це робить наступний вибір очільника ОГП перевіркою для всієї вертикалі влади.