Хусити, нафтопровід і Баб-ель-Мандеб: що змінює контроль над Червоним морем

10 вересня 2026 року хусити встановили контроль над портовим містом Моха на єменському узбережжі Червоного моря, поблизу протоки Баб-ель-Мандеб. Місто та його порт вони захопили після кількох днів боїв із силами, вірними міжнародно визнаному уряду Ємену, який підтримує Саудівська Аравія. Одночасно тривали атаки на архіпелаг Ханіш північніше протоки, а також було захоплено острів Маюн (Перім), що лежить посеред самої протоки. Ці точки дають змогу впливати на морський шлях, яким іде значна частина нафтового експорту регіону, і теоретично — обстрілювати комерційні судна або блокувати рух.

Майже одразу, 11 вересня, стало відомо про удари дронів по насосних станціях поблизу трубопроводу Схід — Захід у Саудівській Аравії, після чого королівство зупинило його роботу. Супутникові знімки зафіксували значні пошкодження від пожежі на одному з об'єктів. МЗС Саудівської Аравії поклало відповідальність на безпілотники, що зайшли з боку Іраку, і заявило, що не відповідатиме негайно, аби дати іракському уряду можливість вжити заходів. Ще в липні Саудівська Аравія та США звинувачували підтримувані Іраном воєнізовані формування в Іраку в дронових атаках на саудівські нафтові об'єкти, а регіональні джерела вказували, що хусити допомагали цим силам планувати й здійснювати удари.

Наслідки не забарилися: 14 вересня після нових ударів хуситів, їхнього просування в Ємені та атак Ірану на судна в Перській затоці ціни на нафту підскочили більш ніж на 3% і знову перевищили $100 за барель. Це підживило побоювання щодо перебоїв із постачанням після зупинки ключового саудівського нафтопроводу. Хусити заявляють, що морське судноплавство безпечне для всіх компаній, крім саудівських суден, утім ринки залишаються напруженими, а експерти називають їх дуже непередбачуваними. На тлі подорожчання нафти Тегеран отримує більше важелів у будь-яких переговорах.

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов в інтерв'ю Radio NV описав ситуацію як «epic fail» — гучний провал, який за масштабом можна порівняти з виходом американських військ з Афганістану, передусім для Саудівської Аравії, але і для США також. За його словами, хусити взяли під контроль тисячі квадратних кілометрів і «максимум четвертий за значенням транспортний коридор у світі». Експерт прогнозує спроби перекласти відповідальність між єменцями, саудитами й американцями, а також зростання бажання Ер-Ріяда шукати альтернативні джерела безпеки та інші союзи поза відносинами зі США. Спроба задіяти нещодавно укладену оборонну угоду з Туреччиною і Пакистаном, за його оцінкою, була безуспішною: ці країни висловили занепокоєння й закликали хуситів дотримуватися правил, але у війну не включилися. «Цей образ, трошки карикатурний, де хусити в капцях гумових, які встановлюють контроль над 15% світового трафіку товарів, — цей образ буде нас переслідувати ще декілька років, мінімум», — додав Данилов.

Для людей і країн ця історія передусім про ціну енергії та безпеку торгових шляхів. Якщо напруга біля Баб-ель-Мандеб збережеться, дорожчатиме не лише нафта, а й страхування перевезень і сама логістика — а отже, й товари на полицях. Водночас підвищення ставок для Ірану та послаблення довіри Саудівської Аравії до американських гарантій безпеки можуть переформатувати регіональні союзи. Для України, яка залежить від світових цін на енергоносії та від стабільності глобальних поставок, це додатковий аргумент уважно стежити за тим, чи вдасться стримати подальшу ескалацію.