НБУ може підняти облікову ставку до 16%: що це означає для гривні та позик

У серпні річна інфляція сягнула 8,1%, тоді як у липні вона становила 7,7%, а в червні — 7,2%. Це дещо вище за прогноз Нацбанку. Додатковий тиск створюють посилені російські удари по енергетичній інфраструктурі: вони ускладнюють постачання товарів, розширюють дефіцит валюти та підвищують інфляційні очікування населення і бізнесу. Перебої в ланцюгах постачання також працюють на зростання цін.

Головний експерт з макроекономічного аналізу департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Сергій Колодій зазначає: «Ми очікуємо, що 17 вересня Національний банк України підвищить облікову ставку на 50 базисних пунктів - до 16,0%. Головною причиною такого рішення є прискорення інфляції та посилення проінфляційних ризиків». За його оцінкою, вища ставка допоможе зберегти привабливість гривневих заощаджень і послабити тиск на валютному ринку на тлі активних бюджетних видатків та значного припливу зовнішнього фінансування.

Начальниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу ОТП Банку Інна Провотар також допускає підвищення до 16%. Вона наголошує, що йдеться радше про превентивне посилення монетарної політики для зміцнення макрофінансової стабільності, а не про початок тривалого циклу підвищення ставок. Заступник голови правління А-Банку Олег Трибулкін додає, що попереднє підвищення ставки не повністю позначилося на дохідності гривневих депозитів — вони зросли менше, ніж сама ставка. Він також нагадує: у липневому макропрогнозі НБУ передбачав зростання ставки до 16% у IV кварталі 2026 року та збереження цього рівня у I кварталі 2027 року.

Водночас не всі банкіри впевнені в підвищенні. Голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов прогнозує збереження ставки на рівні 15,5%. Місячна інфляція, за його оцінкою, у вересні може становити близько 1-1,5%, а в жовтні — 1,5-1,7%. Серед причин — наслідки російських атак, додаткові витрати бізнесу на логістику та енергозабезпечення, подорожчання пального й перевезень, сезонне зростання цін і тиск воєнної економіки на собівартість виробництва. «Саме тому наразі ми все ж схиляємося до більш консервативного сценарію: у вересні Національний банк може зберегти облікову ставку на рівні 15,5%», — каже він. На думку Мамедова, надмірне посилення політики може обмежити кредитну активність, а для депозитного ринку важливим буде можливе коригування дохідності тримісячних депозитних сертифікатів НБУ, максимальна ставка за якими нині становить 19%.

Директор департаменту ринків капіталу Радабанку Сергій Гнезділов бачить два варіанти — збереження 15,5% або підвищення до 16%, — але ймовірнішим вважає другий. «Варіант із підвищенням має більше шансів, тому що інфляційні процеси через подорожчання пального вже були наявні ще з весни, і до них додаються фактори розбитих складів, переформатованої логістики, ризиків тощо. Тому схиляємося до варіанту 16.0%», — зазначає він. Для контексту: наприкінці січня 2026 року НБУ знизив ставку з 15,5% до 15%, утримував її на цьому рівні три засідання поспіль, а 30 липня підвищив до 15,5%.

Що це означає для людей і країни. Облікова ставка — головний орієнтир для вартості грошей в економіці. Якщо НБУ підніме її до 16%, гривневі депозити можуть стати вигіднішими, що стимулюватиме заощадження в національній валюті та стримуватиме попит на валюту. Водночас кредити — і для бізнесу, і для домогосподарств — подорожчають, що може пригальмувати інвестиції та споживання. Для держави вища ставка означає дорожче обслуговування боргу. Головний вибір НБУ — між швидшим приборканням цін і підтримкою економічної активності в умовах війни.