КПІ запускає інженерний спринт: 160 молодих фахівців працюватимуть над задачами компаній

За прогнозом Міністерства економіки, до 2036 року українській економіці знадобиться понад 2,6 млн нових працівників. Найбільше зростатиме потреба в інженерних і технічних спеціальностях — від проєктувальників і технологів до інженерів виробництва та фахівців із контролю якості.

Найгостріше цей дефіцит відчуває оборонна промисловість. Дослідження Української ради зброярів та CORE Team показало: усі опитані defense-tech компанії планують новий найм, а головною перепоною для зростання називають нестачу кадрів. Найактивніше шукають інженерів-конструкторів — про це заявили 67% виробників. За окремими вузькими спеціальностями рекрутери вже знають усіх доступних кандидатів поіменно, тож компаніям доводиться переманювати людей одна в одної.

Причина не лише в зростанні індустрії. Інженерні спеціальності роками поступалися популярністю іншим: за даними МОН, у 2026 році найбільше заяв вступники подали на менеджмент (105 301), психологію (66 774) та філологію (61 410). На електроніку, електронні комунікації, приладобудування та радіотехніку припало 8 797 заяв, на машинобудування — 8 634. Водночас динаміка останнього року позитивна: заяв на електричну інженерію побільшало з 10 418 до 16 366, на автоматизацію та робототехніку — з 10 009 до 15 365. Але між вступом і виходом підготовленого інженера на ринок минає щонайменше чотири роки, а фахівці потрібні вже зараз.

Саме на це відповідає Engineering Project Sprint. Компанії-партнери формулюють технічні завдання, з якими працюють насправді, і виділяють своїх інженерів як менторів, а КПІ забезпечує організацію, лабораторну базу та експертизу. Формат охоплює чотири напрями з найвищим попитом на фахівців: Electronics (проєктування друкованих плат, embedded-системи), Communication Systems (протоколи передачі даних, RF-обладнання), Mechanical Design (CAD-моделювання, прототипування) та Applied AI (комп'ютерний зір, ML на Edge-пристроях). У кожному — до 40 учасників, загалом 160 молодих інженерів. Реєстрація була індивідуальною, команди з 2–4 людей формують організатори, а відбір проходив на конкурсній основі за заявкою та CV.

Шість днів спринту учасники працюють над кейсом компанії під менторством інженерів-практиків, а на фінальному Demo Day презентують рішення або прототип представникам бізнесу. Ментори не читають лекцій — вони розбирають рішення учасників і пояснюють логіку індустрії. Для молодих фахівців це можливість перевірити себе на реальних задачах, визначити близький напрям, зібрати кейс для портфоліо й отримати досвід повного циклу розробки — від ТЗ до презентації. Оскільки на Demo Day присутні люди, залучені до найму, для частини учасників спринт може завершитися запрошенням на співбесіду або офером. Компанії натомість за шість днів бачать потенційних співробітників у командній роботі над задачею — це дає значно більше, ніж класична співбесіда.

Для КПІ це продовження системної співпраці з індустрією: понад сто програм дуальної освіти, спільні лабораторії, стажування. Спринт додає короткий інтенсивний формат, відкритий не лише для студентів університету, а й для молодих інженерів з усієї України.

Підсумок: EPS — це спроба скоротити розрив між освітою та ринком праці, де бізнес виступає співзамовником підготовки кадрів. Організатори — КПІ ім. Ігоря Сікорського, рекрутингова агенція NDA Recruitment та ГО «Спілка інженерів-механіків». Генеральний партнер — Airlogix, спеціальні партнери — «Атлон Авіа», GrimTech, «Генерал Черешня», Fire Point і JET Company, партнери — Brave1, MAC Hub і ПриватБанк. Фінальний день спринту, 3 жовтня, відкритий для медіа.