«Одеський трикутник»: як Україна диверсифікує експортні маршрути

Під час пресконференції, присвяченої продовольчій безпеці в умовах війни, обговорювалася ініціатива, відома як «Одеський трикутник». Вона передбачає розширення логістичних можливостей через сполучення Одеського регіону з портами Румунії, зокрема Констанцею, використовуючи територію Молдови.

За даними експертів, за сім місяців цим маршрутом вже транспортували 1,5 мільйона тонн вантажів, що на 35% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Планується щорічно нарощувати ці обсяги щонайменше на 10%. Важливо, що цей шлях не розглядається як тимчасовий, а має довгострокову перспективу: розбудована інфраструктура залишиться корисною і після завершення активних бойових дій.

Президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко наголосив на необхідності масштабування подібних проєктів. На його думку, до цієї роботи варто залучати не лише Молдову, Румунію та Туреччину, а й усі країни Чорноморського регіону. Це дозволило б розширити логістичні шляхи не тільки в Європу, а й на Близький Схід та до Південного Кавказу.

Водночас заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло зауважив, що альтернативна логістика потребує потужнішої державної підтримки. Він згадав про існуючу програму заохочення придбання українського обладнання з кешбеком, але зазначив, що її обсяги недостатні, і програму потрібно суттєво розширювати.

Окремо експерти торкнулися питання безпеки логістичних шляхів. Військово-політичний оглядач Денис Попович висловив скепсис щодо можливості приватного бізнесу самостійно забезпечити себе системами протиповітряної оборони. Він зазначив, що навіть для державних потреб існують складнощі із закупівлею таких комплексів, тож для приватних підприємців ця задача була б надзвичайно складною через питання обслуговування, підготовки персоналу та ремонту.

Таким чином, диверсифікація експортних маршрутів є критичним завданням для української економіки. Хоча «Одеський трикутник» демонструє позитивну динаміку, його подальший розвиток потребує скоординованих дій держави, бізнесу та міжнародних партнерів, а також вирішення питань безпеки та фінансування.