Друга група інвалідності: які діагнози дають право на статус
Статус особи з інвалідністю II групи надають за обмеженого переліку діагнозів, які суттєво обмежують життєдіяльність. Розбираємо, як відбувається оформлення і що це дає людині.
Йдеться насамперед про незворотні порушення в роботі нервової та судинної систем, а також тяжкі ураження органів зору. Люди з таким статусом не підлягають мобілізації, а в окремих випадках потребують стороннього догляду — тоді той, хто допомагає, має право на відстрочку.
Процедура встановлення інвалідності та соціальні гарантії для пацієнтів урегульовані законами України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» і «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», а також постановами Кабінету Міністрів і наказами МОЗ, які визначають роботу експертних медичних комісій.
Шлях до статусу починається з візиту до сімейного лікаря, який скеровує на обстеження. Після аналізів і консультацій профільних спеціалістів складають пакет медичних документів із підтвердженим діагнозом, далі подають заявку. Остаточне рішення ухвалює експертна команда, вивчивши історію хвороби, після чого людина отримує офіційний висновок.
Критерії для другої групи чітко прописані. Серед підстав — цироз печінки з портальною гіпертензією III ступеня та гепатоспленомегалією, якщо реабілітація не дає результату; наявність лише однієї легені з хронічною дихальною недостатністю II ступеня. До переліку входять стійкий повний птоз обох очей після всіх спроб лікування із звуженням поля зору до 20° чи гостротою зору з корекцією 0,05–0,08, а також геміпарез, трипарез, тетрапарез, параліч нижньої кінцівки та нижній чи верхній парапарез, які не піддаються фізичній реабілітації.
Окремо згадані хвороба Паркінсона або вторинний паркінсонізм із вираженими постуральними, дискінетичними та акінетико-ригідними проявами; дефекти черепа від 60 квадратних сантиметрів, не закриті аутотрансплантатом; екзартикуляція стегна чи верхньої кінцівки в плечовому суглобі; коротка кукса стегна, за якої протезування неможливе. Також ідеться про хибну куксу обох стоп на рівні Шопарового суглоба або нижньої кінцівки без перспектив реабілітації та протезування, різко виражену контрактуру чи анкілоз кульшового суглоба III ступеня в поєднанні з ампутаційною куксою стопи на рівні Лісфранкового суглоба чи вище або з анкілозом коліна.
Право на статус дають деформація грудної клітки з дихальною недостатністю II ступеня внаслідок резекції п'яти й більше ребер; кукса гомілки чи стегна разом з іншими незворотними патологіями, що не піддаються реабілітації; ампутаційна кукса кінцівки на тлі втрати зору на одне око, двосторонньої глухоти або помірної афазії; виражений парез чи параліч однієї кінцівки з помірною афазією, повною глухотою, сліпотою на одне око або помірними дисфункціями тазових органів. До переліку входять цукровий діабет середньої чи тяжкої форми з ампутацією ноги на рівні верхньої третини гомілки або вище; штучний задній прохід, сечова чи калова нориця, які неможливо вилікувати, а хірургічне втручання протипоказане.
Також підставою є кукса стегна при деформуючому артрозі I–II ступеня, фіброзному анкілозі, неправильно зрощеному переломі з викривленням осі чи вкороченням на 2–3 см або порушенні функції II ступеня іншої ноги; сприятливий післяопераційний перебіг після трансплантації внутрішніх органів; стан після заміни двох суглобів — колінних чи кульшових — ендопротезами в будь-яких комбінаціях. Серед підстав названі психічні захворювання, інвалідність через які триває понад десять років, і хронічна ниркова недостатність III ступеня при єдиній функціонуючій нирці.
Поряд із цим варто пам'ятати про суміжні процедури. Дані про стан здоров'я військовозобов'язаних оновлюють кожні 12 місяців, сама комісія триває до шести днів, а повністю виключені з обліку повторні огляди не проходять. Поранені військовослужбовці нерідко стикаються з висновками службових розслідувань, де применшують тяжкість травм або не фіксують факт їх отримання в бою, що загрожує втратою виплат і пільг, — утім, такі рішення командування можна оскаржити в законний спосіб.
Отже, друга група інвалідності — це не загальний статус «за хворобу», а чітко окреслений перелік станів, підтверджених документами й рішенням експертної команди. Для людини це означає і захист від мобілізації, і доступ до соціальних гарантій, а для її близьких — можливість оформити відстрочку, якщо потрібен догляд.
