МВФ про декларування в Україні: що зміниться для чиновників і контролю

Оцінку проводили фахівці МВФ у межах міжнародної технічної допомоги, а її результати зведено у звіті «Вдосконалення системи декларування активів публічних службовців». У фонді наголошують: декларування залишається ключовим інструментом прозорості та підзвітності, але потребує точнішого налаштування.

Серед пропозицій — перегляд на законодавчому рівні кола суб'єктів декларування або навіть самої концепції подання декларацій. Логіка така: вимоги можуть відрізнятися залежно від посади та мети — чи йдеться про забезпечення прозорості, чи про заходи фінансового контролю. Окремо йдеться про надання НАЗК доступу до іноземної фінансової інформації через зміни в законодавстві.

Ще один блок рекомендацій стосується державних підприємств: експерти пропонують усунути прогалину, чітко визначивши критерії, за якими підприємство вважається державним, а його посадові особи — декларантами. Також пропонується законодавчо закріпити за НАЗК статус компетентного органу у сфері протидії відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом, щоб покращити взаємодію з Держфінмоніторингом, та відкрити доступ до інформації про закордонні банківські рахунки — через зміни до Податкового кодексу та закону «Про запобігання корупції».

Крім того, МВФ радить посилити інститут цивільної конфіскації необґрунтованих активів і зробити пріоритети повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя ризик-орієнтованими, зосередивши увагу на посадах у сферах із високим рівнем корупційних ризиків. У фонді вважають, що такий підхід дасть змогу скерувати обмежені ресурси туди, де вразливість найбільша, і підсилити стримувальний та превентивний ефект системи.

Експерти оцінили всю архітектуру фінансового контролю — від оцінки ризиків декларацій через логічний і арифметичний контроль, автоматизованих і повних перевірок та моніторингу способу життя до взаємодії НАЗК з іншими органами: Держфінмоніторингом, ДПС, САП і НАБУ, а також міжнародного обміну інформацією.

Для громадян ці рекомендації означають передусім можливі зміни в правилах гри для публічних службовців: хто саме звітує, наскільки глибоко перевіряють дані та чи можуть антикорупційні органи бачити закордонні рахунки. Усе це — не готові рішення, а пропозиції, які мають пройти шлях через законодавчі зміни. Наскільки швидко вони втіляться, залежить від рішень парламенту та уряду.

Контекст додає нещодавній аналіз НАЗК: за деклараціями за 2025 рік посадовці та члени їхніх сімей заявили криптовалюту на майже 839 млн грн, причому найдорожчі криптоактиви — у столичних посадовців. Це ілюструє, чому питання доступу до даних і якості перевірок залишається практичним, а не суто технічним.

Підсумок: МВФ пропонує не ламати систему декларування, а точніше налаштувати її під ризики — від кола декларантів до доступу до іноземних фінансових даних. Якщо ці рекомендації стануть законом, зміни відчують насамперед чиновники та держпідприємства, а суспільство отримає ще один важіль контролю.