Ліки замість паніки: чому в аптеках окремих регіонів меншає запасів і що це означає

За даними, які Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) отримує від аптечних закладів, в окремих регіонах зріс попит на низку препаратів, наявні запаси в аптеках скоротилися до 2–3 тижнів, а постачання деяких категорій продукції затримується. Постачальники при цьому не завжди беруться назвати строки, коли поставки відновляться в повному обсязі.

Причина — наслідки ракетних атак і пошкодження логістичної інфраструктури. Показовий випадок стався 3 вересня: внаслідок російського удару було пошкоджено один із найбільших фармацевтичних складів країни — логістичний комплекс «Біокон» у Бориспільському районі Київської області. Такі об'єкти є вузловими точками, через які медикаменти потрапляють до аптек, тож кожне влучання по них відгукується затримками в багатьох областях одночасно.

Ключова особливість ситуації в тому, що аптека — лише кінцева ланка ланцюга постачання. Як наголошують в АПАУ, вона не може самостійно ні компенсувати втрачені товарні запаси, ні домогтися надходження препаратів, якщо тих немає у виробника чи дистриб'ютора. Тобто дефіцит в окремій аптеці майже завжди сигналізує про проблему вище за ланцюгом, а не про локальний збій.

Щоб виправити становище, асоціація направила Міністерству охорони здоров'я пакет пропозицій. Серед них — максимально спростити процедури ввезення ліків, повернувшись до механізмів, які держава застосовувала на початку повномасштабного вторгнення; відкрити аптечному сектору доступ до державних інструментів фінансової підтримки та пільгового кредитування, щоб відновити запаси, логістику й пошкоджену інфраструктуру; зняти обмеження асортименту для аптечних пунктів у приміщеннях лікувально-профілактичних закладів; запровадити чіткий алгоритм взаємодії між владою, виробниками, дистриб'юторами й аптеками. Окремо пропонується задіяти механізми паралельного імпорту та розміщувати аптечні пункти в метрополітені, підземних переходах і в закладах охорони здоров'я, розташованих у підземних та інших захисних спорудах. Це дало б людям змогу купувати ліки навіть під час регулярних і тривалих повітряних тривог.

Для пацієнтів практичний висновок такий. АПАУ закликає не створювати надмірних домашніх запасів і не скуповувати препарати без нагальної потреби — це лише додає навантаження на систему постачання. Водночас людям, які постійно приймають ліки від хронічних захворювань, експерти асоціації радять тримати запас призначених препаратів орієнтовно на 2–3 місяці. Різниця тут принципова: йдеться не про ажіотаж, а про планове забезпечення тих, хто не може перервати лікування.

Зараз триває комунікація представників фармацевтичного ринку з МОЗ і профільним комітетом Верховної Ради, щоб визначити подальші кроки для безперебійного постачання медикаментів. В АПАУ наполягають: реагувати потрібно оперативно й на випередження, аби не допустити погіршення ситуації.

Підсумок: загальнонаціонального колапсу з ліками немає — аптечний сектор продовжує працювати, а асоціація веде моніторинг. Але ризик реальний і має цілком конкретне джерело — удари по логістиці. Для держави це питання швидкості рішень щодо імпорту, кредитування й захищених форматів аптек, для людей — привід подбати про запас критично важливих препаратів заздалегідь, не піддаючись паніці.