Пальне в Україні: чому ціни тримаються і чого чекати далі

Найдорожче пальне традиційно пропонують мережі ОККО, WOG та Socar, найнижчі ціни — на АЗС «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта». Попри те, що добова динаміка відсутня, у довшій перспективі вартість пального зростає. Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко пояснює це насамперед зупинкою найбільшого нафтопереробного заводу в Україні: понад 85% світлих нафтопродуктів тепер залежать від імпорту.

Додатковий тиск створює ситуація на Близькому Сході. За даними Platts, з 26 лютого до 31 березня ціни на дизель зросли на 86%, на імпорт — на 58%, тоді як на українських АЗС дизель подорожчав на 39%, бензин — на 16%. АМКУ провів перевірку ринку та не виявив монопольних змов, натомість зафіксував зростання вартості логістики, попиту та собівартості закупівлі.

Експерти вказують і на внутрішні чинники. Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зауважує, що регуляторні рішення витісняють дрібних гравців, а мережі АЗС працюють із вищою маржею, ніж європейські трейдери. Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних відносин, додає, що подорожчання пов’язане з цінами на європейському ринку та російськими атаками на портову інфраструктуру, які ускладнюють логістику.

Президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець звертає увагу на ланцюговий ефект: спекулятивні коливання на нафтовому ринку підняли ціни на газ у Європі, що ускладнює підготовку до опалювального сезону. Він вважає, що уряду варто відмовитися від популістичних заходів на кшталт паливного кешбеку і зосередитися на податковій складовій вартості пального. Нагадаємо, програма кешбеку діяла з 20 березня до 31 травня і охопила 2,3 млн українців: компенсація становила 15% за дизель, 10% за бензин та 5% за автогаз.

Щодо дефіциту дизеля, директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевняє: наразі його немає і найближчим часом не передбачається, обсяги постачання у березні відповідали минулорічним. Водночас Україна увійшла до десятки країн із найвищими темпами зростання цін на дизель — +33,9%, що відповідає глобальній тенденції.

Отже, нинішні ціни на пальне — це результат поєднання зовнішніх шоків, структурних проблем української переробки та внутрішніх регуляцій. Поки світові ціни залишатимуться високими, а імпортна залежність — критичною, суттєвого здешевлення очікувати не варто. Ключове питання — чи зможе держава зменшити податкове навантаження та стимулювати конкуренцію, щоб стримати подальше зростання.