Від «зборів на картку» до системної благодійності: що змінює довіру донорів

У Луцьку відбулася зустріч у межах партнерського проєкту Центру соціальних змін і поведінкової економіки та ПриватБанку. Його мета — змінити культуру благодійності в Україні: замість стихійних «зборів на картку» мають працювати системні професійні процеси.

Ключовою темою стали результати дослідження Інституту соціології НАН України та Центру соціальних змін і поведінкової економіки. Понад 80% громадян вважають благодійність важливою складовою життя. Водночас лише близько половини опитаних знають, кому можуть беззастережно довірити свої кошти, а 51% завжди або переважно зважують, кого саме підтримати.

За словами доктора соціологічних наук, члена-кореспондента НАН України, члена Ради Центру соціальних змін та поведінкової економіки Сергія Дембіцького, ці результати свідчать про зростання вимог українців до тих, хто залучає та використовує благодійні кошти. Для 46,3% опитаних важливим критерієм є репутація організаторів збору, а понад 70% звертають увагу на відкритість і звітність фондів та благодійних організацій.

«Довіра до благодійних організацій формується через професійність, експертизу, чесність і прозорість. Люди хочуть розуміти, через які інструменти збираються кошти та як ними розпоряджаються. Репутація благодійника чи організації стала одним із ключових активів. Нею можна управляти, але тільки через системну прозорість, регулярну звітність і реальні результати», — зазначила керівниця зі зв’язків з громадськістю ПриватБанку Олеся Жулинська.

На панельній дискусії йшлося про практичні інструменти прозорості, які допомагають благодійним організаціям вибудовувати надійну фінансову систему та зберігати довіру партнерів. Зокрема, обговорювали, як банківські інструменти та зрозумілі процедури можуть не ускладнювати роботу волонтерів, а створювати для них додатковий рівень безпеки.

«Коли фінансові процеси зрозумілі, а головне — безпечні, благодійники можуть зосередитися на головному — допомозі людям. Водночас для самих донорів ми гарантуємо безпеку їхніх внесків, повну прозорість та впевненість у тому, що кошти гарантовано йдуть за призначенням. Наша роль як банку — робити ці інструменти доступними та простими у використанні для всіх учасників процесу», — наголосила заступниця голови правління ПриватБанку з питань фінансів Лариса Чернишова.

Заступник начальника Волинської ОВА Тарас Шкітер зауважив, що прозора робота волонтерських ініціатив має особливе значення, і чим більше учасників залучено до цієї системи, тим важливішими стають чітка координація, зрозумілі правила та довіра між усіма сторонами. За його словами, завдання держави — не створювати додаткові бар’єри для тих, хто допомагає, а навпаки, вибудовувати умови, за яких допомога може рухатися швидко, безпечно і прогнозовано.

Масштаби явища підтверджують цифри: за 2025 рік понад 2,6 мільйона клієнтів ПриватБанку переказали через цифрові канали банку більше ніж 3,5 млрд грн на різноманітні благодійні проєкти. Власний внесок банку на благодійність становив 246,2 млн грн, з яких 81,6 млн грн спрямували як пряму фінансову допомогу Силам оборони України.

Отже, дискусія в Луцьку фіксує зміну запиту суспільства: донори готові допомагати, але хочуть бачити зрозумілі правила, звітність і захищеність внесків. Для організацій це означає, що прозорість перестає бути формальністю і стає умовою довіри, а отже — і подальшої підтримки.