НБУ підняв ставку до 16%: що це означає для цін, депозитів і гривні

Це вже друге підвищення поспіль. Офіційне пояснення — посилення російських атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру і стрімке здорожчання пального, спричинене ескалацією війни на Близькому Сході. За словами голови НБУ Андрія Пишного, рішення покликане зберегти привабливість гривневих активів і стримати тиск на валютному ринку.

Для людей це передусім означає дорожчі кредити: ставка за позиками банків прив'язана до облікової, тож іпотека, автокредити й споживчі позики поступово дорожчатимуть. Натомість вклади стають вигіднішими — за словами Пишного, частина банків, переважно невеликих, уже підвищила ставки за депозитами. Це підтримало попит на гривневі вклади та ОВДП і дещо послабило тиск на курс.

Привід для підвищення — серпнева інфляція на рівні 8,1%, яка перевищила прогноз регулятора. Головною причиною називають відчутніше, ніж очікувалося, здорожчання пального. Серед інших ризиків — атаки РФ на виробничі та інфраструктурні об'єкти, додаткові бюджетні видатки на обороноздатність і відбудову, що розширюють внутрішній попит (зокрема на імпорт), а також тиск на зарплати через дефіцит робочої сили та негативні міграційні тенденції.

Важливо бачити ширший контекст. Ще в січні 2026 року НБУ вперше з 2024 року знизив ставку — з 15,5% до 15% — і планував продовжувати пом'якшення з березня. Проте зростання цін на енергоносії через війну на Близькому Сході змінило плани: регулятор утримував ставку незмінною, заявляючи про готовність підвищувати її за потреби. У липні 2026 року цю потребу визнали наявною, і ставку почали піднімати знову. Сповільнення інфляції НБУ очікує лише у 2027 році.

Підсумок: найдорожчі гроші — це плата за спробу приборкати ціни в умовах війни. Для позичальників найдорожчі кредити стануть відчутнішими вже найближчими місяцями, для вкладників — це шанс на вищий дохід у гривні. А от полегшення для цін, за прогнозом регулятора, варто чекати не раніше наступного року.