Атаки на фармсклади: що зміниться для аптек, цін і постачання ліків

За останні тижні в Бориспільському районі Київської області виведено з ладу два великі складські комплекси — «Біокон» і Universal Logistic, повідомив заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар. Удари завдавалися й по інших дистриб’юторах, тож ішлося не про ізольований випадок, а про системний тиск на логістику галузі. Попри це, за словами заступника міністра, МОЗ наразі не фіксує системного дефіциту лікарських засобів і не прогнозує його за поточної ситуації.

Головна відповідь ринку — перехід від концентрації запасів на кількох великих об’єктах до розосередженого зберігання. МОЗ дозволило зберігати й відвантажувати ліки з інших придатних приміщень, а не лише тих, що вписані в ліцензію. Дистриб’ютори вже орендують додаткові площі й розподіляють між ними товар. Сам Гончар назвав це «децентралізованою моделлю» і визнав, що вона створює суттєві операційні труднощі: працювати з 10–20 складами замість одного означає перебудову логістики, програмного забезпечення, маршрутів і роботи персоналу. Найбільший виклик — пошук самих приміщень, а основним інструментом підтримки бізнесу міністерство поки що називає регуляторні спрощення, а не прямі компенсації. Паралельно МОЗ винесло на громадське обговорення зміни до постанови Кабміну № 902 від 2005 року про державний контроль якості імпортованих ліків і консультувалося з дистриб’юторами, Європейською Бізнес Асоціацією та Американською торговельною палатою щодо швидшого заміщення втрачених запасів.

Питання податкових наслідків знищення товару під час засідання фактично закрили. Директор департаменту податкової політики Мінфіну Віктор Овчаренко нагадав, що товари, придбані з ПДВ і втрачені внаслідок форс-мажорних обставин під час воєнного стану, не вважаються використаними в негосподарській діяльності: податковий кредит зберігається й коригувати його не потрібно. Тож додаткового законодавчого врегулювання міністерство не вбачає за потрібне. Окремо йшлося про підтримку українського виробника: обсяги відшкодування за вітчизняні препарати в межах реімбурсації зросли з близько 180 до 380 млн грн на місяць. Водночас МОЗ обережно ставиться до вимог локалізації — їх довелося б прив’язувати до конкретних препаратів, діючих речовин і навіть дозувань, а також зважати на міжнародні зобов’язання України та ризик обмеження доступу до імпортних ліків.

Цінова тема виявилася найгострішою. Начальник відділу протидії злочинам у медичній галузі Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександр Радецький заявив, що правоохоронці фіксують випадки, коли задекларована в Нацкаталозі ціна українського виробника у 2–3, а подекуди й у 5–6 разів відрізняється від експортної ціни того самого препарату в тому самому дозуванні. Він пропонує вимагати від виробників економічне обґрунтування цін — із розрахунками собівартості, вартості активних інгредієнтів, витрат на виробництво, енергоресурси, оплату праці та обґрунтованого прибутку. МОЗ, своєю чергою, пояснює, що зовнішнє реферування застосовується лише там, де можливе коректне порівняння з іноземними ринками, а ширше реферування на рівні діючої речовини може витіснити частину товарів із ринку. За даними Держстату, які навів Гончар, у липні 2026 року індекс споживчих цін загалом становив 107,7% рік до року, тоді як на фармацевтичну продукцію — 97,1%.

Перевірки аптек поки що дають невтішну статистику: із 117 планових і 650 позапланових заходів порушення виявили у 509 випадках — майже 65%. Із них 431 стосувався порядку формування й застосування цін, а 78 — перешкоджання перевіркам. Держпродспоживслужба вже застосувала санкцій на 4,5 млн грн і видала 231 припис. Типове порушення — перевищення граничних торговельних надбавок. Регулятор наполягає, що штраф у 34 тис. грн за недопуск інспекторів у частині випадків робить такий недопуск економічно вигіднішим, ніж сама перевірка. Проти надмірного адміністративного навантаження на добросовісний бізнес застерегла директорка «Аптечної професійної асоціації України» Ірина Суворова, закликавши детальніше розібрати причини недопусків і переглянути сам підхід до збору документів.

Безрецептурні ліки на АЗС залишаються чинним, хоч і не надто масштабним каналом: Держлікслужба налічує 12 ліцензіатів, які працюють у 494 місцях. МОЗ вважає модель ефективною, бо вона розширює доступ до ОТС-препаратів, і не бачить потреби в окремому скороченому переліку для заправок. Натомість ТСК рекомендувала міністерству розглянути доцільність обмеження позааптечного продажу через визначення окремого переліку препаратів, а голова комісії Сергій Кузьміних нагадав, що модель може змінитися разом із новими Ліцензійними умовами, де обговорюється формат аптечного пункту на базі аптеки.

Окремо комісія взялася за кадровий контроль. Йшлося про передачу фармацевтами електронних підписів іншим особам, використання даних одного працівника в різних місцях провадження діяльності та відпуск ліків людьми без належних прав доступу. Реєстр медичних працівників і фармацевтів в електронній системі охорони здоров’я існує, але голова Держлікслужби Тарас Пронів визнав: служба доступу до нього не має, тож під час перевірки не може підтвердити особу фармацевта, який фактично відпускає ліки. Гончар пообіцяв опрацювати це питання.

Нарешті, АМКУ підтвердив, що розглядає справу про концентрацію: один роздрібний оператор придбав аптечну мережу й міг отримати контроль над значною частиною закладів в окремому регіоні. Рішення ще немає, розслідування триває, як і інші справи щодо концентрації. Минулорічне провадження проти п’яти найбільших аптечних мереж комітет має намір розширити до семи учасників через ознаки можливих антиконкурентних узгоджених дій.

Що це означає для людей. Найближчим часом різкого дефіциту чи стрибка цін на ліки влада не прогнозує, але платить за це ускладненням логістики: ліки дедалі частіше лежатимуть не на одному великому складі, а на десятках менших, що може позначатися на швидкості поставок в окремі аптеки. Податкова амністія для втраченого товару знімає з дистриб’юторів частину фінансового тиску, проте прямих компенсацій поки не передбачено. Водночас посилюється контроль за цінами й аптечним ритейлом — від перевірок і штрафів до антимонопольних справ і можливих обмежень на продаж ліків поза аптеками. Для покупця це означає, що вартість препаратів залишатиметься предметом політичного торгу, а доступність залежатиме від того, наскільки швидко ринок адаптується до розосередженої моделі зберігання.