Бізнес просить Раду доопрацювати законопроєкти про створення НСТВ

Український бізнес у цілому підтримує поетапне запровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ), однак наполягає на значному доопрацюванні законопроєктів, які зараз розглядає Верховна Рада. Європейська Бізнес Асоціація проаналізувала два альтернативні документи — №15386-1 та №15386-2 — і виклала свої зауваження та пропозиції.

Перший законопроєкт передбачає створення НСТВ у два етапи з урахуванням воєнного стану та подальшої інтеграції з європейською системою торгівлі квотами (EU ETS). Він визначає коло учасників ринку, правила обігу та анулювання квот, граничні ціни, а також механізм сертифікатів декарбонізаційного зарахування. Другий документ пропонує три фази впровадження, поступове розширення охоплення викидів квотами — від 8,5% у 2028 році до 100% у 2038-му — та створення окремого цільового фонду для фінансування декарбонізаційних проєктів.

Позитивну оцінку бізнесу отримали тривалі перехідні періоди, прогнозовані умови адаптації та врахування економічної ситуації в країні. Підтримку також висловлено механізму сертифікатів декарбонізаційного зарахування, який дозволяє враховувати інвестиції підприємств у власні екологічні проєкти. У другому законопроєкті бізнес схвалює можливість фінансування таких проєктів за рахунок доходів НСТВ у розмірі до 30% вартості та добровільний механізм вуглецевого коригування для експортерів.

Водночас асоціація наголошує на критичних недоліках. Головна вимога — скасувати екологічний податок на викиди CO₂ після запуску НСТВ, щоб уникнути подвійного ціноутворення. Також бізнес пропонує створити окремий цільовий фонд із пріоритетним спрямуванням доходів на декарбонізацію та модернізацію, комплексно врегулювати податкові аспекти операцій із квотами та сертифікатами, а також дозволити видачу сертифікатів як для чинних, так і для завершених проєктів.

Серед інших пропозицій — відтермінувати набрання чинності вимогами щодо дозволів на викиди щонайменше до 1 січня 2029 року, встановити поріг істотної зміни потужності установки на рівні 50% для внесення змін до дозволу та переглянути санкції за порушення у бік пропорційності. Для законопроєкту №15386-2 бізнес наполягає на збереженні добровільного характеру вуглецевого коригування для експорту та отриманні позиції Єврокомісії щодо його сумісності з механізмом CBAM.

Ухвалення збалансованого закону про НСТВ критично важливе для України: він має не лише виконати міжнародні зобов’язання щодо кліматичної політики, а й не створити надмірного тиску на підприємства в умовах війни та відновлення. Від того, наскільки будуть враховані пропозиції бізнесу, залежить конкурентоспроможність українських виробників на європейському ринку та швидкість інтеграції економіки до ЄС.