Латвія готує 300% мито на російське зерно: що це означає для РФ

Уряд Латвії готує безпрецедентний крок: запровадження 300% мита на зерно з Росії та Білорусі. Про це заявив прем'єр-міністр Андріс Кулбергс. Це рішення є відповіддю на спроби Москви перенаправити експортні потоки через балтійські порти після того, як традиційні південні маршрути стали проблемними.

Балтійський напрямок для Росії — це альтернатива, яка набула значення через перебої з експортом через Чорне та Азовське моря, спричинені українськими атаками. У сезоні з липня 2025-го до червня 2026-го Росія відправила через ці південні порти 46,3 мільйона тонн зерна — це близько 90% усього її морського експорту зерна. Тепер Москва намагається переорієнтувати частину вантажів на Балтику, зокрема через Латвію, яка є членом ЄС і НАТО, аби звідти доставляти зерно на інші ринки.

Запровадження мита у 300% зробить перевезення російського та білоруського зерна через Латвію надто дорогим і фактично позбавить російських експортерів одного з небагатьох альтернативних маршрутів. Минулого тижня представники Латвії та Литви вже публічно говорили про можливість повної заборони перевезень російського зерна через свої порти. Навіть без такої заборони мито може зупинити потік.

Для Росії це ризик колосальних збитків для бюджету: втрачаючи південні ворота для експорту, вона може залишитися і без північних. У серпні експорт російського зерна вже скоротився у 2,5 раза через проблеми з пропускною спроможністю портів. За прогнозами експертів, у вересні показники можуть знизитися ще на 52–62%, що стане найгіршим результатом з 2010 року.

Підсумок: рішення Латвії — це частина ширшої гри, яка залишає Росію дедалі менше простору для маневру на зерновому ринку. Якщо Рига втілить план, а до неї приєднаються інші балтійські країни, російський експорт опиниться під ще більшим тиском, а бюджет втратить значні надходження.