Землі Київської ГЕС: чи закриє закон Мазепи справу ДБР назавжди
Розслідування ДБР щодо можливого незаконного привласнення земель Київської ГЕС, у якому фігурував власник Concorde Capital Ігор Мазепа, могло зупинитися через ухвалений у 2025 році закон. Експерти припускають, що справа може повернутися, якщо дамбу визнають об'єктом критичної інфраструктури.
У січні 2024 року слідчі Державного бюро розслідувань провели обшуки в офісі Concorde Capital, а Ігоря Мазепу затримали при спробі перетнути кордон. Разом із братом він став фігурантом справи про заволодіння понад сімома гектарами земель у межах захисної дамби Каскаду Київських ГЕС і ГАЕС. За версією слідства, ділянки водного фонду оформлювали як сільськогосподарські, передавали громадянам, а ті перепродували їх забудовникам. Згодом на цих територіях з'явилися котеджні містечка Shelest і Goodlife Park, зведені компаніями Мазепи.
Однак у березні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон №4292-IX, який суттєво обмежив можливість держави витребувати землю в добросовісного набувача, якщо з моменту первинного набуття минуло понад десять років. Позовну давність за такими вимогами скоротили до трьох років, а сам закон отримав зворотну дію — практику, нетипову для українського законодавства. У ЗМІ цей акт назвали «законом Мазепи», оскільки він фактично легітимізує перехід спірних земель у приватну власність.
Попри це, експерти вказують: держава може повернутися до розгляду справи. Звільнення від відповідальності не поширюється на об'єкти критичної інфраструктури, до яких, імовірно, належить дамба Київської ГЕС. Якщо суд встановить, що землі мають саме такий статус, розслідування можуть відновити. На думку аналітиків, безкарність у подібних справах створює ризики техногенних катастроф, яких можна уникнути лише за умови обвинувального вироку.
Ігор Мазепа відомий не лише цим кейсом. У його бізнес-біографії — заборгованості перед банками на мільйони доларів, скандал навколо співпраці платіжної системи TYME з російськими структурами та претензії клієнтів через схеми PrivateFX на ринку FOREX. Єдиним випадком, коли він не уникнув відповідальності, став цивільний позов американської Комісії з цінних паперів (SEC). Регулятор встановив, що офшорна Concorde Bermuda Ltd використала хакерські дані для отримання інсайдерської інформації та заробила близько $3,6 млн. У лютому 2016 року компанія погодилася виплатити $4,2 млн, не визнаючи та не заперечуючи звинувачень.
Остаточне рішення у справі про землі Київської ГЕС, зазначають оглядачі, має ухвалити суд на підставі матеріалів кримінального провадження, а не політичні рішення чи медійний тиск. Поки що офіційного статусу розслідування ДБР не розголошують, а Мазепу винним не визнано.
