O OpinionАналітика та думки про Україну

Будинок за містом на зиму: чому для більшості дніпрян це не вихід

·1235 слівредакція
Будинок за містом на зиму: чому для більшості дніпрян це не вихід

На тлі ризику обстрілів і відключень світла дедалі більше містян розглядають переїзд у приватний будинок за містом на холодний сезон. Але такий сценарій вимагає грошей, часу й постійної роботи — і не рятує від головної проблеми зими.

Ідея переїхати на зиму за місто виглядає привабливо: власна піч, дрова, менша залежність від міських мереж. Проте фахівці та досвідчені люди застерігають, що швидке придбання заміського будинку радше додасть витрат і клопотів, ніж розв'яже проблеми, які виникають у містах через відключення електроенергії.

Один із контекстів — перерозподіл попиту на житло. Мешканці столиці, які мають фінансові можливості, дедалі частіше орендують помешкання в західних областях, які об'єктивно менше потерпають від обстрілів. Через це ціни там зросли: за даними агенцій нерухомості, оренда однокімнатної квартири у Львові піднялася з приблизно 20 тис. грн у травні до 22,5 тис. грн у липні, 24,7 тис. грн у серпні та 26,3 тис. грн станом на 3 вересня. Двокімнатні квартири подорожчали з 24 тис. грн у травні до 31,4 тис. грн на початок вересня. З наближенням холодів ціни, за прогнозами, зростатимуть і далі.

Для тих, хто залишається, Дніпро готується до опалювального сезону. Найбільше теплопостачальне підприємство міста, КП «Теплоенерго», ремонтує ділянки теплових мереж, лагодить котельне обладнання, встановлює генератори та монтує резервуари для запасу води. «Загалом уже встановлено 271 генератор, ще на 70 об'єктах тривають підготовчі роботи», — наголосив директор підприємства Андрій Клименко. Це має підвищити стійкість теплопостачання за можливих тривалих відключень електроенергії.

Водночас поради переїхати на зиму в село виглядають відірваними від реальності, вважає представник Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв. За його словами, у сільській місцевості може бути і небезпечно, адже ворог регулярно б'є по прифронтових територіях — і містах, і селах. Ключова ж пересторога — складність із заготівлею та доставкою дров. «Найбільша проблема — це транспортування дров до споживачів, — наголошує експерт. — Вони рубаються у тих місцях, де це дозволено. Отже, на вартість дров та їх доставки впливає вартість пального. Фактично дрова так само вартують, як інше паливо. Тож не буде солодко ані в селі, ані в місті».

Тим, хто все ж вивчає варіанти під Дніпром, варто орієнтуватися в цінах. У Самарівці, яка частково лежить у межах міста, найпростіші будиночки в дачних кооперативах станом на початок вересня пропонували від 10 тис. доларів, а капітальні дачі з ремонтом і доглянутими ділянками — у кілька разів дорожче. У Новокодацькому районі (Діївка, Сухачівка, Ясний, Таромське) скромні будиночки коштують від кількох тисяч до 5 тис. доларів і вище, хоче дістатися туди від центру довше й складніше. У Самарському районі (Ігрень, Придніпровськ) реалістичні варіанти стартують від 7–10 тис. доларів, але це віддалені локації, де стан будівель і комунікацій треба ретельно перевіряти.

Волонтер і блогер Стас Теплов нагадує: дешеві дачі без опалення проблеми не розв'яжуть, а дорогі будинки з інфраструктурою недоступні більшості. Будь-яке житло потрібно доводити до придатного стану — це вкладення, організаційні зусилля й постійний догляд. «Світла може не бути цілодобово, з наявністю штатного електрика може просто не пощастити. Тому дачка може порадувати вас наявністю грубки, але відсутністю світла», — зазначає він. Серед його практичних порад: обирати одноповерховий будинок із печі-грубкою, з доброю під'їзною дорогою, свердловиною чи криницею, без високих стель і великих вікон, не в цілковитій глушині, з адекватними сусідами. Заїжджати одразу не варто — потрібен час на прибирання та короткостроковий ремонт. І ще одне зауваження: «Ви нічого серйозного не збудуєте і не прибудуєте. Більшість починає і кидає. Реально перебудовують будинки відсотків п'ять. І врешті-решт, підбивши витрати, розуміють, що простіше було купити будинок більшого розміру і з доречним плануванням».

Підсумок: заміський будинок на зиму — проєкт для великої родини з суттєвими фінансовими можливостями, запасом часу, робочими руками та авто. Для більшості містян, які потерпають від наслідків війни й економічної скрути, реалістичнішим варіантом виглядає оренда житла на кілька холодних місяців, аніж купівля нерухомості разом із купою нових складнощів.

Читайте також