Штрафи НБУ у липні: банки та фінкомпанії заплатять понад 60 млн грн
Національний банк України у липні 2026 року оштрафував два банки та 19 небанківських фінансових установ загалом на понад 60,4 млн грн. Найбільші стягнення — 42,5 млн грн з банку «Український капітал» та 16,1 млн грн з Райффайзен Банку.
Регулятор оприлюднив дані про застосовані заходи впливу за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства. Банк «Український капітал» отримав штраф 40,5 млн грн за неналежну організацію первинного фінмоніторингу: недоліки у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, внутрішніх документах, перевірці клієнтів та наданні інформації на запити інспекційної групи. Ще 2 млн грн банку нараховано за порушення валютного законодавства — неналежний валютний нагляд, недостатній аналіз документів щодо валютних операцій та невиявлення їх індикаторів. Крім того, банк отримав два письмові застереження — щодо перевірки політично значущих осіб (PEP) та несвоєчасного подання статистичної звітності про валютні операції.
Райффайзен Банк оштрафовано на 16,1 млн грн за низку порушень фінмоніторингу: неналежну перевірку клієнтів, недоліки в управлінні ризиками при використанні інформаційних технологій, несвоєчасне повідомлення про порогові операції та неповне надання документів на запити НБУ. Банк також отримав застереження за недоліки у перевірці PEP-клієнтів і незабезпечення передачі інформації про платника.
Серед небанківських установ найбільші штрафи: ТОВ «ФК „Гроувей“» — 799 тис. грн, ТОВ «ФК „Кредіплюс“» — 595 тис. грн, ТОВ «ФК „Форвард Фінанс“» — 459 тис. грн, ТОВ «ФК „Роял Фінанс 1“» — 391 тис. грн. Їхні порушення стосуються внутрішніх документів, перевірки клієнтів, зберігання документів і звітності. Менші штрафи отримали «Фінетика» та «Мега Фінанс» (по 51 тис. грн), «Дживвайп Фінанс» і «Мані Репаблік» (по 17 тис. грн). Ще 11 компаній, зокрема «Дастер Капітал», «Паблік Фінанс», «Просто Лізинг» та «Атріа Іншуранс Брокер», отримали письмові застереження за несвоєчасне подання звітності.
Ці штрафи свідчать про посилення контролю НБУ за дотриманням фінансового моніторингу, що є частиною вимог міжнародних партнерів України. Для банків і фінкомпаній це означає необхідність переглянути внутрішні процедури, особливо щодо перевірки клієнтів та ризик-орієнтованого підходу, аби уникнути подальших санкцій.
Читайте також
Ще в розділі «Економіка»
- Експерт: Україна вперше готується до зими так, як мала завжди
- Ціни на пальне 7 серпня 2026: що відбувається на ринку та чому вони ростуть
- Сімейна упаковка не завжди економить: що радять експерти
- AI у B2B: чому корпоративна комерція потребує інших підходів
- Превентивна реструктуризація: як бізнесу уникнути банкрутства і що це означає для кредиторів






