O OpinionАналітика та думки про Україну

Пальне в Україні: що стоїть за стабільними цінами та прихованими ризиками

·692 слівредакція
Пальне в Україні: що стоїть за стабільними цінами та прихованими ризиками

Станом на 9 серпня 2026 року середня вартість бензину А-95 в Україні становить 81,67 грн/л, дизельного пального — 91,56 грн/л. Ціни залишилися без змін порівняно з попереднім днем, однак аналітики та учасники ринку вказують на комплекс факторів, які формують ситуацію.

Найдорожче пальне традиційно пропонують мережі ОККО, WOG та Socar, а найнижчі ціни фіксуються на АЗС «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта». Водночас за лаштунками стабільності розгортається складна картина: від наслідків зупинки найбільшого нафтопереробного заводу до впливу світових коливань та внутрішніх регуляторних рішень.

Голова Антимонопольного комітету Павло Кириленко пояснює, що зростання цін на бензин і дизель спричинене насамперед довгостроковими наслідками зупинки практично єдиного в країні НПЗ. Через це понад 85% світлих нафтопродуктів нині залежать від імпорту. За даними АМКУ, з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, на імпорт — на 58%, тоді як ціни на українських АЗС підвищилися лише на 39% для дизеля та на 16% для бензину. Комітет не вбачає монопольних дій на ринку, але фіксує різке подорожчання імпортного пального після загострення ситуації на Близькому Сході.

Експерти додають, що вартість пального в Україні тісно пов’язана з європейським ринком, звідки надходить більшість бензину та дизеля. Російські атаки на портову інфраструктуру ускладнюють логістику, а зростання попиту та скорочення запасів лише підсилюють тиск. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн запевняє, що дефіциту дизельного пального наразі немає: у березні обсяги постачання залишалися на рівні минулого року.

Окрему увагу експерти звертають на психологічний та спекулятивний чинники. Президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець зазначає, що коливання на нафтовому ринку вже спровокували зростання цін на газ у Європі, що ускладнює підготовку до опалювального сезону. Він вважає, що уряду варто відмовитися від популістичних заходів на кшталт «паливного кешбеку» (який діяв з 20 березня до 31 травня і охопив 2,3 млн українців) і зосередитися на податковій складовій вартості пального. Натомість Володимир Омельченко з Центру Разумкова вказує на вищу маржу українських мереж порівняно з європейськими трейдерами та на регуляторні рішення, що витісняють дрібних гравців.

Підсумовуючи: стабільність цін на пальне — це тимчасова рівновага під тиском структурних проблем. Подальша динаміка залежатиме від світових цін, логістичної спроможності та рішень держави щодо оподаткування й регулювання ринку.

Читайте також