Курс євро в жовтні: банкір назвав коридор і чинники, які на нього тиснуть

У жовтні євро в Україні, за оцінкою банкіра Сергія Мамедова, переважно коштуватиме 51,8–53 грн. На валютний ринок тиснуть інфляція, дорога нафта, торговельний дефіцит і світове співвідношення євро до долара.
Євро в Україні не рухається «в зв'язці» з доларом: його ціна залежить одночасно від курсу гривні та від того, як складається пара євро-долар на світових торгах. Саме тому прогноз для євро не можна вивести простим перерахунком доларового курсу. Віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов оцінює жовтневий коридор для європейської валюти в межах 51,8–53 грн/€.
Серед чинників, які визначатимуть ціну євро, банкір називає політику Національного банку та рівень облікової ставки, інфляцію й динаміку споживчих цін, потреби імпортерів у валюті, стан зовнішньої торгівлі, обсяги міжнародного фінансування та резерви, а також співвідношення EUR/USD на світовому ринку. Частина цих факторів формується поза Україною, тож вплив на курс не буде миттєвим.
Цінова картина виглядає так: у серпні споживчі ціни додали 0,1% до липня, а в річному вимірі зросли на 8,1%. Овочі сезонно подешевшали на 18,3%, фрукти — на 12%, натомість пальне й мастила подорожчали на 8,1%. Мамедов оцінює вересневу інфляцію приблизно в 1–1,5% за місяць і 8,9–9,4% за рік. Якщо у жовтні ціни зростатимуть на 1,5–1,7%, річний показник може сягнути 9,5–10,3%. Тиск на ціни створюють наслідки російських ударів по виробництву, логістиці та інфраструктурі, а також зростання витрат підприємств.
Окремий тиск іде з боку енергоносіїв і торгівлі. На початку вересня Brent перевищила 100 доларів за барель, а 11 вересня коштувала близько 104,6 долара. Якщо ціна втримається, імпорт енергоносіїв для України подорожчає. За загострення ситуації на Близькому Сході нафта може наблизитися до 110–120 доларів за барель, хоча валютний ринок реагує на такі зміни із затримкою у кілька тижнів або й місяць. Додає напруги й зовнішня торгівля: за січень–серпень 2026 року імпорт товарів становив майже 66,3 млрд доларів, експорт — понад 26,6 млрд доларів, тобто різниця сягнула близько 39,7 млрд доларів. Цей дефіцит формує постійний попит імпортерів на валюту, і частину його покриває Національний банк, продаючи валюту на ринку.
На 1 вересня міжнародні резерви становили близько 48,66 млрд доларів і за серпень скоротилися приблизно на 5% — через менші зовнішні надходження та значні інтервенції НБУ. Водночас липневий макропрогноз Нацбанку допускав, що за надходження запланованого зовнішнього фінансування резерви можуть зрости приблизно до 69,7 млрд доларів до кінця 2026 року. Крім того, 17 вересня НБУ підвищив облікову ставку до 16%, що робить гривневі депозити та інші ощадні інструменти привабливішими і може частково зменшити додатковий попит на іноземну валюту.
Підсумок: для жовтня орієнтиром залишається коридор 51,8–53 грн/€, але він не є гарантованим — усе залежить від того, як поведуться ціни, нафта, зовнішня торгівля та надходження фінансування. Мамедов вважає, що наявних резервів і міжнародної допомоги достатньо, аби Нацбанк утримував валютний ринок під контролем.
Читайте також
Ще в розділі «Економіка»
- НБУ підняв облікову ставку до 16%: що це означає для цін і заощаджень
- Ціни на пальне 8 серпня: що впливає на вартість бензину та дизеля
- Контрольований експорт газу: чи можливий і хто вирішує
- Інфляція у вересні може прискоритися до 10%: що впливає на ціни
- Прогноз відключень світла взимку: скільки годин без електрики




